/b/ - Базгранина

Я прийшов до вас з миром. А також приніс сюди одну повчальну історію з життя. Про те чого робити не слід. Так от. Був у мене друг, звали його нехай Антон. Ім'я зміню заради анонімності. Познайомились ми в бурсі. Пили пиво, клеїли дівчат, грали на автоматах, ну і інші забави кінця нульових. Одного дня він зник. Ні в бурсу, ні до мене він не заходив. Спочатку я подумав що телефон або розбив, або завалив у ломбард. Але пройшов тиждень. Вістки від нього не було. Шукати його їхати я не знав куди, бо він сирота і жив наче як в гуртожитку. Але то таке. Може раз на місяць з'являвся. В бурсі теж напряглись і почали підключати міліцію. Через 3 дні до мене дійшла сумна звістка. Антона не стало. Виявилось що поїхав він до однієї з дівчат, з якими ми знайомились в телечаті. Хто пам' ятае, той зрозумів що це. Вони гуляли там, пили рево, і як у всіх це бувае після ревчика, обом захотілось їбатися. Тян та затягнула його до себе де він і провів останні миті свого життя. Як я чув від слідчого, після 10ї години вони почали їбатися. Настя, теж ім'я змінив, попросила в нього щоб Антон шліфанув язиком її жирного вареника. А він, дурак бухий, так і зробив. Після чого отруївся виділеннями і в охуєвших муках помер. Кажуть рево могло би спасти і нейтралізувати то все, але дива не сталось. Так в мене і не стало мого кєнтюрика. Похованням займалась держава. Бо родичів, навіть дальніх, в нього не виявилось. На саму процессію нас не пустили. Та і де поховали навіть приблизно, ніхто не знає. А Настю ту, посадили на 10 років. Вже мабуть і вийшла. Так що ось так. Ніколи не робіть як мій вже мертвий друг.