/b/ - Базгранина

>>9343
Можеш спробувати «Різновиди темряви» Дейвіда Ленґфорда. Або його ж коротку повість «BLIT» для ознайомлення.

>>9344
А що то за один? Можеш трохи розкрити, про що пише?

>>9345
Та один не особливо розфуфирений валлійський автор наукової фантастики. Премію Хуго отримував кілька разів підряд. А так, короткі оповідання в нього доволі різнопланові.

Згадане коротке оповідання бородатих років - про заразні картинки копіпасту політачерів і дибільні меми на імеджбордах, котрі перетворюють мізки в смалець. Навіть трохи елементів нуару в дусі палп-фікшн.

>>9346
>про заразні картинки копіпасту політачерів і дибільні меми на імеджбордах
>Навіть трохи елементів нуару
Хех, заінтригував. Дякую за рекомендейшен.

Якщо не дохуя елітка якій щось хитровиїбане подавай, то Муркока рекомендую, зокрема Сагу про Ерікозе, я з неї його читати почав. Однак у нього здається Сага про Елріка найпопулярніша. Я почав із Замріяного міста.
Подобається, що автор досить лаконічно все розписує й історії прості, тож читається на одному подиху.
На оповідання Желязни, Шеклі, Азімова та й інших фантастів нової хвилі можеш звернути увагу, якщо ще не ознайомлений.

>>9377
>Желязни, Шеклі
Тупа підліткова хуйня. Таке в совку модно було рекомендувати, бо 95% цензуру без тертя проходило, чи легко було партійно-правильний переклад зробити за одну редактуру, а 5% було модняво-забороненою хуйньою з-під поли. Ше б убогих космополітів-стругачів порадив.
А от на Муркока треба глянути принагідно.

>>9377
> Муркока рекомендую, зокрема Сагу про Ерікозе
Власне сам хотів почитати, закачав на книжку ще кілька місяців тому.

> Желязни, Шеклі
Це мої улюблені фантасти разом з Гаррі Гаррісоном, перечитані в дитинстві і юності не раз.

> Азімова
А цей не заходить і все. Скільки разів пробував читати, але зовсім не чіпляє.

>>9378
> Ше б убогих космополітів-стругачів порадив
Що не так зі Стругацькими? Ну, крім твоїх політичних зайобів. Пишуть дещо нуднувато й розтягнуто, але історії зазвичай добротні.

>>9380
>Що не так зі Стругацькими?
Не тільки з стругачами. Моралізаторства з ідеологією в них задохуя. Філософія дибільна на рівні 17 ст., так ще й розжована як для олігофренів. Інфантильний героїзм, дохуя ПРАВИЛЬНОСТІ. Всьо решта, включаючи описи, стиль і т.д. – таке-собі, но трошки піднуджує.
>Власне сам хотів почитати, закачав на книжку ще кілька місяців тому.
Ділись враженням, як прочитаєш.

Як щодо шкільної програми? Я досі вважаю, що Тигролови – то дуже добрий роман, до того ж нашого українського виробництва!

>>9380
Точно, Гаррісона забув. Ще Харлана Еллісона можна згадати.

>>9385
Тигролови піздатий, було дійсно цікаво читати через елемент адвенчури.
Якось на Залізний острів наткнувся, який випилили із програми, але чисто для себе з ним ознайомився. Здався цікавим.

>>9378
Я з ними ознайомився якраз в підлітковому віці. Легке чтиво, тому добре зайшло. А чому тоді Муркок і Азімов не тупа хуйня?

>>9386
Азімов мені виглядав занудною хуйньою черед совкових кретинів-перекладачів в дитинстві, котрі і так доволі слабенький «The End of Eternity» зпоганили і намагались шматками в журнал пихнути. Трохи пізніше в оригіналі вдалось розсмакувати, але вже не Кінець, а «The Gods Themselves» та ін., в основному, через проблеми, котрі він ставив. Фантастичні припущення, метафізика, ситуації дуже приглянулись - все-таки, то не гуманітарні фанфіки про підлітків-інфантилів (перша його проба пера, лол), піу-піу і "як правильно жити". Ну і стиль в нього подекуди цікавий. А потім пішло-поїхало.
Хайнлайн проїдається дуже швидко, особливо те, що писав під старість – зовсім несмак читати.

До Муркока поки ще не вдалось добратись – і так чтива по роботі більш ніж достатньо, тому нова та свіжа художка вже понад рік відкладається в довгий ящик в читалці.

>>9386
>Я з ними ознайомився якраз в підлітковому віці.
Желязного перечитував і дочитував у дорослому віці, добре заходить.
Шеклі так, трохи дитячий.

>>9385
>Я досі вважаю, що Тигролови – то дуже добрий роман, до того ж нашого українського виробництва!
Не читав, але можна спробувати.

З класики хочеться почитати або «Виховання почуттів» Флобера, або «Червоне і чорне» Стендаля. Що з цих двох ви б вибрали першим?

>>9390
IMO бери Флобера, бо Стендаль здебільшого розмазня, хоч і доволі поетична. Хоча краще обидвох перечитай і склади своє особисте враження, що ближче до душі.

>>9391
>IMO бери Флобера, бо Стендаль здебільшого розмазня
Теж схилявся до Флобера, бо менше сторінок, хех.

>>9343

>фантастику
З того що читав, можу порекомендувати Філіпа Діка.
Також, нещодавно читав Дюну. Перша книжка - кайф (по ній зняті фільми, і до речі дуже добре зняті). Друга книга "мессія" - дніще, не рекомендую, дочитав через силу, тільки щоб закінчити історію Пола.

>фентезі
Зараз читаю книжки із серії Dragonlance (в оригіналі, правда, щодо перекладів не знаю) - дуже сподобалось. Багатий світ, цікаві герої і читається легко. Книг там багато, користуюся цим гайдом:
https://dragonlancenexus.com/recommended-dragonlance-reading-list/
Зараз на 10й книжці по гайду - Second Generation. So far so good.

>>9843
Дюну та Члена читав, хороші. Дюна взагалі дуже добре написана і світ rock solid.

Про Dragonlance знаю давно, але там стільки літератури, що відлякує. Я не дуже люблю серії.

>>9847
Ще з фантастики що читав і сподобалось:

Уільям Гібсон - кіберпанк класика, якщо цікавить таке (думаю ти маєш знати якщо Діка читав).

Кліфорд Сімак (Саймак). В дитинстві десь взявзя і потрапив до мене в руки старий збірник із трьома оповідями - "Місто", "Майже як люди" та "Резервація гоблінів". Зайшло на ура.

Альфред Бестер "Тигр! Тигр!".

>стільки літератури, що відлякує. Я не дуже люблю серії
Справа хазяйська. Я взагалі випадково потрапив на цю серію - якось слухав найтвіша, і вирішив глянути текст пісні вішмастер. А там мішанина із різних творів використана, в тому числі і драгонленс, чекнув шо то таке і закрутився.