/b/ - Базгранина

>>9343
Можеш спробувати «Різновиди темряви» Дейвіда Ленґфорда. Або його ж коротку повість «BLIT» для ознайомлення.

>>9344
А що то за один? Можеш трохи розкрити, про що пише?

>>9345
Та один не особливо розфуфирений валлійський автор наукової фантастики. Премію Хуго отримував кілька разів підряд. А так, короткі оповідання в нього доволі різнопланові.

Згадане коротке оповідання бородатих років - про заразні картинки копіпасту політачерів і дибільні меми на імеджбордах, котрі перетворюють мізки в смалець. Навіть трохи елементів нуару в дусі палп-фікшн.

>>9346
>про заразні картинки копіпасту політачерів і дибільні меми на імеджбордах
>Навіть трохи елементів нуару
Хех, заінтригував. Дякую за рекомендейшен.

Якщо не дохуя елітка якій щось хитровиїбане подавай, то Муркока рекомендую, зокрема Сагу про Ерікозе, я з неї його читати почав. Однак у нього здається Сага про Елріка найпопулярніша. Я почав із Замріяного міста.
Подобається, що автор досить лаконічно все розписує й історії прості, тож читається на одному подиху.
На оповідання Желязни, Шеклі, Азімова та й інших фантастів нової хвилі можеш звернути увагу, якщо ще не ознайомлений.

>>9377
>Желязни, Шеклі
Тупа підліткова хуйня. Таке в совку модно було рекомендувати, бо 95% цензуру без тертя проходило, чи легко було партійно-правильний переклад зробити за одну редактуру, а 5% було модняво-забороненою хуйньою з-під поли. Ше б убогих космополітів-стругачів порадив.
А от на Муркока треба глянути принагідно.

>>9377
> Муркока рекомендую, зокрема Сагу про Ерікозе
Власне сам хотів почитати, закачав на книжку ще кілька місяців тому.

> Желязни, Шеклі
Це мої улюблені фантасти разом з Гаррі Гаррісоном, перечитані в дитинстві і юності не раз.

> Азімова
А цей не заходить і все. Скільки разів пробував читати, але зовсім не чіпляє.

>>9378
> Ше б убогих космополітів-стругачів порадив
Що не так зі Стругацькими? Ну, крім твоїх політичних зайобів. Пишуть дещо нуднувато й розтягнуто, але історії зазвичай добротні.

>>9380
>Що не так зі Стругацькими?
Не тільки з стругачами. Моралізаторства з ідеологією в них задохуя. Філософія дибільна на рівні 17 ст., так ще й розжована як для олігофренів. Інфантильний героїзм, дохуя ПРАВИЛЬНОСТІ. Всьо решта, включаючи описи, стиль і т.д. – таке-собі, но трошки піднуджує.
>Власне сам хотів почитати, закачав на книжку ще кілька місяців тому.
Ділись враженням, як прочитаєш.

Як щодо шкільної програми? Я досі вважаю, що Тигролови – то дуже добрий роман, до того ж нашого українського виробництва!

>>9380
Точно, Гаррісона забув. Ще Харлана Еллісона можна згадати.

>>9385
Тигролови піздатий, було дійсно цікаво читати через елемент адвенчури.
Якось на Залізний острів наткнувся, який випилили із програми, але чисто для себе з ним ознайомився. Здався цікавим.

>>9378
Я з ними ознайомився якраз в підлітковому віці. Легке чтиво, тому добре зайшло. А чому тоді Муркок і Азімов не тупа хуйня?

>>9386
Азімов мені виглядав занудною хуйньою черед совкових кретинів-перекладачів в дитинстві, котрі і так доволі слабенький «The End of Eternity» зпоганили і намагались шматками в журнал пихнути. Трохи пізніше в оригіналі вдалось розсмакувати, але вже не Кінець, а «The Gods Themselves» та ін., в основному, через проблеми, котрі він ставив. Фантастичні припущення, метафізика, ситуації дуже приглянулись - все-таки, то не гуманітарні фанфіки про підлітків-інфантилів (перша його проба пера, лол), піу-піу і "як правильно жити". Ну і стиль в нього подекуди цікавий. А потім пішло-поїхало.
Хайнлайн проїдається дуже швидко, особливо те, що писав під старість – зовсім несмак читати.

До Муркока поки ще не вдалось добратись – і так чтива по роботі більш ніж достатньо, тому нова та свіжа художка вже понад рік відкладається в довгий ящик в читалці.

>>9386
>Я з ними ознайомився якраз в підлітковому віці.
Желязного перечитував і дочитував у дорослому віці, добре заходить.
Шеклі так, трохи дитячий.

>>9385
>Я досі вважаю, що Тигролови – то дуже добрий роман, до того ж нашого українського виробництва!
Не читав, але можна спробувати.

З класики хочеться почитати або «Виховання почуттів» Флобера, або «Червоне і чорне» Стендаля. Що з цих двох ви б вибрали першим?

>>9390
IMO бери Флобера, бо Стендаль здебільшого розмазня, хоч і доволі поетична. Хоча краще обидвох перечитай і склади своє особисте враження, що ближче до душі.

>>9391
>IMO бери Флобера, бо Стендаль здебільшого розмазня
Теж схилявся до Флобера, бо менше сторінок, хех.

>>9343

>фантастику
З того що читав, можу порекомендувати Філіпа Діка.
Також, нещодавно читав Дюну. Перша книжка - кайф (по ній зняті фільми, і до речі дуже добре зняті). Друга книга "мессія" - дніще, не рекомендую, дочитав через силу, тільки щоб закінчити історію Пола.

>фентезі
Зараз читаю книжки із серії Dragonlance (в оригіналі, правда, щодо перекладів не знаю) - дуже сподобалось. Багатий світ, цікаві герої і читається легко. Книг там багато, користуюся цим гайдом:
https://dragonlancenexus.com/recommended-dragonlance-reading-list/
Зараз на 10й книжці по гайду - Second Generation. So far so good.

>>9843
Дюну та Члена читав, хороші. Дюна взагалі дуже добре написана і світ rock solid.

Про Dragonlance знаю давно, але там стільки літератури, що відлякує. Я не дуже люблю серії.

>>9847
Ще з фантастики що читав і сподобалось:

Уільям Гібсон - кіберпанк класика, якщо цікавить таке (думаю ти маєш знати якщо Діка читав).

Кліфорд Сімак (Саймак). В дитинстві десь взявзя і потрапив до мене в руки старий збірник із трьома оповідями - "Місто", "Майже як люди" та "Резервація гоблінів". Зайшло на ура.

Альфред Бестер "Тигр! Тигр!".

>стільки літератури, що відлякує. Я не дуже люблю серії
Справа хазяйська. Я взагалі випадково потрапив на цю серію - якось слухав найтвіша, і вирішив глянути текст пісні вішмастер. А там мішанина із різних творів використана, в тому числі і драгонленс, чекнув шо то таке і закрутився.

Порадьте вартісної літератури про вампірів. Читав хіба що Барбару Хемблі про Ешера у дитинстві пікрілейтед, дуже подобалось, до речі, кілька разів перечитував.

>>9961
https://www.readthistwice.com/lists/best-vampire-books?s=rvampires

А що значить "вартісної" в твоєму розумінні?

>>9962
Добре написаної. Захопливої. Не знаю, я з жанром не дуже знайомий.

Добре, спробую для початку Стокера і Інтервʼю з вампаєром.

>>9961
Нещодавно наткнувся на "Вампірський вузол". За книжку не ручаюсь, сам не читав, хоча опис прикольний і здається там має бути достатньо чорнухи.

>>9965
> там має бути достатньо чорнухи
Таке люблю, дякую.

>>9968
Хахах, так. Правда я прочитав і першу, і другу частину.

>>9343
Читай "Єресь Хоруса", там десь 40 книг. Як закінчиш, зможеш вважати себе справжнім вахойобом!

>>10540
Єбать вахайобки фанфіків наплодили! В кожному вахайобку небось явно невизріла яойщиця-фанфікесса живе.

>>10544
Ваха це взагалі топ.

>>11521
Чим? Якийсь дикий вінегрет, де нічого не тримається купи.

Зацікавило: https://en.wikipedia.org/wiki/The_Moon_Is_a_Harsh_Mistress

>>11525
Хайнлайн - старий підарас /нодіскасс.

>>11521
ваха це Гівно на яке дрочать кацапи. А більшість вахайобів латентні підараси.

>>11753
Звідки воно вилізло? Приспіть його.

>>11753
База.

>>11757
Брехня!

>>11758
Але чому? Тільки кацапів, які люблять православний комунізм зі власівською ганчіркою в руках, може привабити така хуїта з поєднанням непоєднуваного як Ваха.

>>11770
Брехня! Тому-що Вархаммер це інтернаціональне явище і не перекручуй слова та не віляй собака балакуча. Бо філософсьвуєш тут як пес. 🐕

>>11771
А контр-аргументи будуть?

>>11776
Так, будуть. Тому що Warhammer створювався у Британії у 1987 році а не у Піздньому Совку і навть не в РФ. Ваху люблять як в Україні, як у Європі, Африці, Азії, Океанії, Північній і Південній Америці. Тобто в усіх доступних точках світу. А ти мені патякаєш "кацапи, кацапи". Існують же ж інші країни і континенти. Та ти просто зальотиш з Ляльки і хочеш тут усе зіпсувати.

>>11778
Речі створюються випадком, а потім набувають популярності в різних місцях. Наприклад, дотку створили американці, а тепер у неї масово грають суто кацапи і китайці.

>>11779
Що ти верзеш? Що ти мелеш? До чого тут кацапи? Які в біса китайці? Чому ти приплів Вархаммер і кацапів? Чому я читаю твої коменти і реагую на них? Ти серйозно? Кацапи, вархаммер, китайці, дота. Я не можу переварити цю шизу. Пщщььььььь….

>>11778
лор десятикратно переварений кал Толкіна плюс ще з десятка айпі ідеї попиздили, щоб барижити оверпрйснутими пластиковрми іграшками - МАКСИМУМ соя. тепер ще й прогнулися під woke.
мимо йшов, рівно на розборки сортів слейвянів. прост треба вивалити базу про вахакуколдів.

>>11785
Шановний, ви йобнутий! Чимчикуйте в Ляльку і там розповідайте свої охуєнні історрії. Це ваша улюблена іміджборда.

>>11787
пуковдих кишечних газів GW рішив вписатися за свого йобиря. слабкий строумен, не вражає, так само як не вражає естетика вахи для edgy 14 річних.

>>9343
Майкл Муркок. Фантасмагорія. Є ще цілий збірник Роберт Сальваторе з ельфами і усіляким фентезійним трешаком. Все таки краще ніж лівачня!

>>12122
Не викидайте книжки, анони. Бо без улюблених книжок можна йобнутись.

Хищник-3. Кокон. Ещё книга про Рембо есть с 1 по 3 часть.

Смертоносный Мир. Гарри Гаррисон.
Вирус Смерти. Джоанна Болтон.
Чёрное Пламя. Стенли Вейнбаум.

>>12216
Лайно.
І Ден Сіммонс теж лайно.

>>12414
Смертоносний Світ чудовий же. Вже не згадаю, скільки разів у дитинстві його перечитував.

>>12416
Ну ладно, вмовив.

>>12416
Та все чудове, якщо це не ТікиТакі і не Сірьяльчік для бидла.

>>12621
Читай Біблію.

>>12655
Нахуя мені жидівські казки?

>>12858
Читай шумерські.

>>13265
Та читав. Оте про Гільгамеша…

>>13266
Ну то можеш ше аккадські.

>>13267
Я нині читаю "Замок" Кафки, мені ок.

>>13268
Если в течение пяти часов не назовешь мне причину, по которой я не должен этого делать, то я спойлерну концовку

>>9343
> Люблю фантастику і фентезі
Не поціновувач ні першого, ні другого, але свого часу зайшло "Доріан Хокмун" Муркока, в нього ціла серія подібних творів з відповідним архетипом.

>>13279
Оно ничем толком не закончится, в конце ГГ на старости лет просто добьётся пропуска на какие-то нижние уровни замка

>>9343
"Жизнь насекомых" від Пелевіна.

>>13307
Буддізм під клюквєнну водочку, єба! Хоча хохми наявні.

>>13284
Не так. Я дочитав, там оповідь обривається посеред чергових спроб ГГ дістатися Кламма, все ще на Селі, а конкретно — в корчмі «Панський двір». Роман же не дописаний.

Почитай Роберта Сойєра.

>>13308
>Буддізм під клюквєнну водочку
Майнуси? Хоча буддизм під водочку то радше все-таки "Чапаєв і пустота".

>>13907
Елаборате?

>>13908
>Майнуси?
Заїжжено, втомлює швидко.
>Хоча буддизм під водочку то радше
…пошті весь пєлєвєнк. Ну хіба, з того шо хутко пригадаю, "омон ра" та "зенітні комплекси аль-ефесбі" без жовтої чуми якось обійшлись. Хоча кінцівки дохуя сансарою воняють.

>>13910
> Заїжжено, втомлює швидко.
Він же це і заїздив, лол.

>>13911
>Він же це і заїздив, лол.
Не так страшний пілєвєнг, як його хом'ячки.
Вот вроді пригадую "Культурку" Бенкса, того, шо Йєна – вроді тоже дохуя буддізму з усіх шпарин, но не настільки воняє. З "permutation city" задрота Ігана теж. І пересічні читачі на порядки адекватніші ніж воннабі офісний планктон володінскої долбільні. Unde ita?

>>13922
>Бенкса, того, шо Йєна
>Ігана
А в цих англо-саксів точно присутня «клюквєнна водочька»?

>>13922
Дев'ячую цього.

>>13924
>А в цих англо-саксів точно присутня «клюквєнна водочька»?
Один шотландець зі порваним пачпортом підданства і погрозами Тоні Блєру (щитай, острівний гуцул), інший математик-австралієць (бормотун, ше й догори дриґом ходе).
Ти дурний, чи шо?

>>13926
> Ти дурний, чи шо?
Ні, просто послідовний. Ти говорив про буддизм під клюквєну водочьку, я сказав, що Пєлєвін і заїздив цю тему східна езотерика + підарашкінська словʼянщина, а ти у відповідь почав тикати на авторів гнилозубого лінгвомасиву, які радше буддизм під віскі, але точно не під клюквєну водочьку.

>>13927
Нинада, хлопче, ти не тойво-во. Послідовність та настирливість твоя – то більше одному тобі понятна хуйня, вчись виражати свої думки чимось довшим за куций зумерспіч з "майнуси?" та "лол".
Хочеш концентрату клюквєнної мєндєлєєвки – хлопай рюзгє сєрєбрянний вєк. Раз пре тебе моднявий клюквєнний понос – СРКН в допомогу. Чогось чуть сівіжішого і з меншим процентом настойки совка – Бєрєнцев чи ше якісь пріснопам'ятні ґрафомани. Бо загалом, біля пєльмєнінга, дзен-родославієм, милуванням ніщєнством толстоєвщини і упророщєнієм духовним, була купа авторів в 90-их, котрі востошний хайп дзен-нанославія тожи питалися підзаузурпувать, но невзлетіло. Болотній авдиторії рефлексірувати незвично, а вітя їм за раз і тенденційні фантіки модні скормив, і натужну мораль, і підрозжовану раціоналізацію висирав в ганглій – півфабрикат пєльмєнний, локалізований під ЦА, з вкусом гівна ідентичним натуральному, жувать нинада. За межами ареалу, хоча б якогось інтересу, за виключенням зоологішного, не представляє.
Більше того, поряд з aforementioned нальотом жовтої чуми, в того-ж Бенкса локальний колорит (узагальнена "клюква"+палп, тільки без руссіше риганини в рояль) прослідковується, ба навіть гуцулянські набіги на колиби цивілізацій; в Ігана більше аутизм, но детальний елемент забігайлівок заправошної гавстралії присутній. І це якшо не згадувать Азімових-Хайнланів, де корпократично-капіталістичне вєлічіє, плодячка і імперіалістичний гуманізм з реінкарнацією переплелись в вонючий гельмінтарний клубок метагалактишних масштабів. Та й вестерни (той же Гібсон і плеяда космооперистів, як мінімум) теж балувалися буддізмами-дадаїзмами, но чуть раніше, на кілька десятиліть, а потім утомились.

Чи то ти, хлопче, так на нафтоsuckсів зуба маєш, й ті всюди тобі ввижаються, бо бідонький-обділений, заздрісю чорною з'їдений, ленгВІЧ самотужки з дитинства не можеш осилить і тобі "не перевели" на відомі тобі slave'янські спічі?

>>13928
Причина підриву? Вперше зустрів людину з системним мисленням?

>>13929
Хлопчіку, ти трусіки вдінь, не то проєкції випадають.
За одно мош піти мамці повихвалятися, який ти в неї системний довбойоб))

>>13930
Так, дядьку, мати системне мислення це дещо істотніше, ніж напускати крінжової несерйозності за допомогою неприродного суржика. Ти головне не трясися так.

>>13931
Та шось, хлопче, ніц за тобою того ані системного, ані мислення не пахне. Навіть абстрагування не видно, всьо на рівні conditional pavlovian reflexes. Дивись, з чого все почалось і спробуй обдумати:
Питання: >>13908
Суб'єктивна відповідь + уточнення : >>13910
І далі, отут >>13911 ти стверджуєш, шо пєльмєнєв лічно сам весь літературний напрям клюквєнно-водочного буддізму, взяв і заїздив, хоча де-факто, в рюзгє літературі накип жовтої чуми прослідковувався чи не від Толстих з Буніно-Бєрдяєво-Горькими. В останнього цілком клюкви тогодення дохуя. Це не згадуючи за самізжат, діаспору та еміграцію та всіляких Каганових та інших ноунеймів-блохєрів з 90-их. Ше й до того звужуючи поняття "клюквєнності" виключно до псевдо-самоіронічної чорнухи, як чогось, шо притаманне лише для болотно-постсовкової макулатури. Прояви ти хоть крихту обізнаності та абстракції, клюкву (виключаючи строго-локальний рюззгє колорит) можна знайти хоть в Ф. Діка, хоть в Р. Желязни. А популярність пілєммінга розкручена в основному його авдиторією лєммінгів, для котрої він старається, та є ні чим іншим, як тенденційною, промисловою беллетристикою, котрої навіть до 2к була гора, що мало б бути очевидно і без >>13928 .
Тож власне тут і варт би задатись питанням, де ти проявив хоча б крихту тої твоєї "системності", окрім як, підозрюю, систематичного самовихваляння та недолугих проекцій?
Чи ти далі стверджуєш, що подібний мертвовироджений субжанр заїздився-загнувся, саме на пєльмєнінгу, і саме ним?

>>13932
Що тут думати, ти рвешся від Пєлєвіна, як сучка-нитакуся, якій популярність тисне й заважає насолоджуватися непоганими текстами. Одним словом - додік.

>>13933
Дитино, блєт, у тебе чергова підліткова проєкція вивалилась, доволі типова для пєльмєнінго-фагів. Я звичайно не буду стверджувати, шо всі висєри твого фаворита вдалось прочитати, но безпідставні узагальнення шкідливі для твоєї воннабі системності. Вопшім, підкачай міжвушного ганглія і може й у тебе голівка підросте так, шоб бодай кєпочку вітерцем не здувало.

>>13934
Якщо в когось і проекції, то хіба в тебе.

Бо мені 38. А оце:
>доволі типова для пєльмєнінго-фагів
Називати когось фагом чогось тільки через те, що той позитивно оцінює якість цього - підлітковий максималізм.

>>13935
Чисто для ясності:
>Як захисний механізм психіки проєкція дозволяє людині вважати власні неприпустимі чи неприйнятні почуття, бажання, мотиви, ідеї тощо чужими і, як наслідок, не відчувати за них відповідальність. Коли щось засуджується в інших, часто саме це людина не приймає в собі самій, але не може визнати цього, не хоче зрозуміти того, що ці ж самі якості властиві і їй також.
>Негативним наслідком такого захисту є бажання виправити зовнішній об'єкт, на який спроєктовано щось негативне, або взагалі позбутись його, щоб таким чином позбутись почуттів, які викликає цей об'єкт. Між іншим, зовнішній об'єкт може не мати нічого спільного з тим, що на нього спроєктовано.

Спробую конкретикою з наочними прикладами, бо явно вигляда що трудно тобі дається. Одне з останніх твоїх тверджень:
>ти рвешся від Пєлєвіна
Мною, чи тобою висловлене? В незалежності від попередньо сказаного, характеристика "рвешся" для моїх іронічних простирадл… боюсь, надміру далека від реальності (див. нижче) навіть в якості художньої гіперболи. Так ось, це мої, чи твої проекції? Яке для них є підґрунтя окрім твого куцого фантазійно-епізодичного досвіду в рамках кількох повідомлень? То природньо, що ти вкотре витісняєш та втікаєш від свого занепокоєння на рахунок частих проекцій, та чи є сенс?
Ну чи оці, за задумом, дерогативно-принизливі:
>як сучка-нитакуся, якій популярність тисне й заважає насолоджуватися
Порівняй з моїми словами
>Заїжжено, втомлює швидко.
Ну чи знайди приниження того вашого групового ідола у інших моїх повідомленнях.

Ех, чоловічку, не хотілось би мені знати, який стид ти там з себе витісняєш і якою сучкою тобі так стидно виявитись – не цікавить, ба навіть пілєвєнг з буддістами писали, шо "оценочниє суждєнія – єто очєнь плохо". Однак стиду рекомендую позбавитись, серед оточення ше й не таких дибілів знайдеш. Тож продовжу:
>Ти головне не трясися так.
>Причина підриву?
…це, як здогадуюсь, комісив та непрямий директив, базований на глибокому розумінні ситуації та ретельному спостереженні фантомів в уяві мовця (твоїй). Тож, дозволю собі проіронізувати з фатично-риторичним "а ці тряска та підриви, вони зараз з нами, ITT?“

Ось ці, до прикладу:
>Ні, просто послідовний.
>Вперше зустрів людину з системним мисленням?
… еталонна, декларативна самоатрибуція та самоідентифікація до бажаної (ціннісної/референтної) групи в умовах, коли декларовані схильності можна було б продемонструвати наочно в рамках якості своїх, нажаль куцих, повідомлень. Також один з захисних механізмів. В плані мовленнєвих актів, не виключено, що подібні атрибуції можуть містити іллокуцію (заклик) до посилення послідовності та когерентності співбесідником в умовах невизначеності, складності, важкості, чи нерозуміння ситуації/прочитаного стороною висловлювання.

Ну а от дана сентенція:
>напускати крінжової несерйозності за допомогою неприродного суржика
…надіюсь, просто непорозуміння, відраза до авторського стилю/манери мовлення з претензію на знання/володіння деяким "природним суржиком" (можливо, навіть "літературним" чи інак легітимізованими/авторитетними для сторони висловлювача, особами) та бажанням заштурхати співбесідника у зручні для себе комунікативні рамки. Гіпотетично, крім гострої потреби авторитету та валідації, часто може свідчити про брак сильної/батьківської фігури в дитинстві та необхідність у ідентифікації з ситуативно-сильною чи "правильною" соціальною групою та відповідною атрибутикою.

>Одним словом - додік.
Оця атрибуція – чисто витіснення з ізоляцією та девалідизацією (задумувався колись, чому саме в такому порядку?), майже регрес, як ото в дітей з браком батьківської опіки та виховання, котрі в садочку прагнуть викрикнути останніми "ти дурак!" та хутчіш втекти від стрессора. Загалом, подібні реакції в цілком достатньій мірі характеризують рівень розвитку їх мовців та доцільність продовження комунікації.

Ну й повертаючись до найближчого повідомлення,
>Називати когось фагом … через те, що той позитивно оцінює якість цього
Та ні, тридцятивосьмирічна дитино, зовсім не через це. Хоть обмазуйся собі тим алєгічом натощак. А через брак контр-аргументів, безапеляційність та необґрунтованість власної позиції та "позитивного оцінювання" (котре граничить з войовничим прозелітизмом/"хом'ячкізмом"), ницу позицію в комунікації, слабку обізнаність, напускне самозвеличення та різку реакцію, котра співпала в часі з атрибуцією мною поціновувачів сабжа в якості хом'яків en masse, одним з котрих ти заінтродукуватись. Тому, прошу вибачення за упереджене узагальнення. Адже ти зовсім не такий, ти – унікальний, послідовний системномислячий гомінід, котрий позитивно оцінює якість творчості Пелевин В.О., не є фагом, та в жодному разі не належить до сірої низькопробної маси більшості інших його поціновувачів. От тобі і валідація та катарсис. Можеш ті слова роздрукувати і в рамочку почепити на випадок, коли поплакати захочеться.

І ось, ти стверджуєш, що тобі цілісіньких 38 рочків. Ех, халепонька… співчувати – маніпулятивно, й хоч сумно то дізнатись, адже вважай, добру таку частину життє протумкав, а чогось корисного, чи бодай якісних лулзів від тебе хуй діжидешся…

«Сімміс» Ніла Стівенсона. Складний і вдалось дочитати за рік, а потім ше перечитував, але топчик, рекомендую.

Ищу книгу "Мортис" из серии Вархаммера.

>>14327
Що значить "шукаєш"? Прямо паперову книгу?

>>14897
Ні, там де буде файлик нормально відкриватися без "Error".

>>14908
У мене відкривається в Суматрі epub з кулліба: https://limewire.com/d/YKsq3#nBXDf4EZ4i

Йобана, ненавижу переклади від мовнючок з могилянки!!!
Трясця, лайно, курва, хвойда, прутень!!!!!!!!!!!

Чесно кажучи, тяжко повірити, що ми знову обговорюємо Булгакова. Мені здається, що люди, отруєні чарами "київського генія", його Города, просто читали тексти Булгакова десь на другому курсі універу, років 20-30 тому, ще не розуміючи, якого неймовірного класу і якості може бути література.

В юності така проза справді може зачарувати, але перечитайте його тексти зараз. От перечитайте знову досвідченим, зрілим оком, навіть поза політичним контекстом, просто перечитайте і чесно скажіть собі, де стоїть такий письменник порівняно з його сучасниками – Йозефом Ротом, Кафкою, Томасом Манном, Бруно Шульцем чи Джойсом. Булгаков – середняк з-поміж ними, і був би взагалі невидимим, якби імперія не зробила його частиною свого міфу і не просувала його десятиліттями.

Я розумію, як тяжко вириватися зі звичної матриці імперської освіти чи з гумусу російської культури, особливо, якщо не знати української чи світової.

Але от просто погляньте сьогоднішніми очима на епізод у "Белой гвардии", де Ніколка Турбін іде Києвом 19 грудня 1918 року і бачить, як кияни на Софійській площі вітають українську армію – військо Директорії, яке входить до міста, а у Софії службу правлять українською мовою. Для Ніколкі це екзистенційний жах, руйнування його світу, вселенська катастрофа, як і для Булгакова. Булгаков не приховує цього, він пише емоційно насильнішу частину роману, у якій усе тремтить, сочиться ненавистю.

Нижче лишу цей уривок (скорочений). Мені здається, він важливіший і сильніший за "кота", "кита", "гнусный украинский язык", тощо. Бо цього страшного тексту, булгаківського відчуття апокаліпсису від руйнування імперії достатньо, щоб відчути власну гідність і нарешті перестати сприймати себе, своє місто очима колонізатора.

"То не серая туча со змеиным брюхом разливается по городу, то не бурые, мутные реки текут по старым улицам — то сила Петлюры несметная на площадь старой Софии идет на парад…

В синих жупанах, в смушковых, лихо заломленных шапках с синими верхами, шли галичане. Два двуцветных прапора, наклоненных меж обнаженными шашками, плыли следом за густым трубным оркестром, а за прапорами, мерно давя хрустальный снег, молодецки гремели ряды, одетые в добротное, хоть немецкое сукно. ….Несчитанной силой шли серые обшарпанные полки сечевых стрельцов. Шли курени гайдамаков, пеших…

… Толстый, веселый, как шар, Болботун катил впереди куреня, подставив морозу блестящий в сале низкий лоб и пухлые радостные щеки… "Бо старшины з нами,

З нами, як з братами!" — разливаясь, на рыси пели и прыгали лихие гайдамаки, и трепались цветные оселедцы.

Трепля простреленным желто-блакитным знаменем, гремя гармоникой, прокатил полк черного, остроусого, на громадной лошади, полковника Козыря-Лешко. …За Козырем пришел лихой.черноморский конный курень имени гетмана Мазепы. Имя славного гетмана, едва не погубившего императора Петра под Полтавой, золотистыми буквами сверкало на голубом шелке.

Софийский тяжелый колокол на главной колокольне гудел, стараясь покрыть всю эту страшную, вопящую кутерьму. Маленькие колокола тявкали, заливаясь, без ладу и складу, вперебой, точно сатана влез на колокольню, сам дьявол в рясе и, забавляясь, поднимал гвалт…

Совершенно внезапно лопнул в прорезе между куполами серый фон, и показалось в мутной мгле внезапное солнце. Было оно так велико, как никогда еще никто на Украине не видал, и совершенно красно, как чистая кровь. От шара, с трудом сияющего сквозь завесу облаков, мерно и далеко протянулись полосы запекшейся крови и сукровицы. Солнце окрасило в кровь главный купол Софии, а на площадь от него легла странная тень, так что стал в этой тени Богдан фиолетовым, а толпа мятущегося народа еще чернее, еще гуще, еще смятеннее".

>>15806
>Забльовані шизоописи якоїта хуйні
>Натягнуті метафори
>Літр моралізаторства
>Аврамістські казочки
Йди нахуй.

>>15808
Та це з цензора стаття яка присвячена виправданню знесення пам'ятника Булгакову в Києві.

>>15809
Тред про художню літературу. Нахуя ти свої срані пам'ятники приніс? Скульптор дохуя? Воопше схуїв?

>>15810
Соромно було створювати окремий тред. Крім того творчість булгакова належить до художньої літератури.

>>15811
Не соромся, черепашка Донателло (чи Мікеланджело), створюй тред.
Будем в каналізаційних коллекторах курить-бухать і ваяти калові сталагміти в скульптури Давида з маленьким пісюном.
Андерграунд, гауте контр-культур, метамодерн, пост-пост-шотатам, вся хуйня.
По-любасу краще аніж обдовбувати пам'ятники Лєннона в алкоголічного Шеву.

Мене дуже пре веб новелла The Wandering Inn. Ну вона англійською йде, перклад є лише кацапською і то пеших томів лише, потім перкладач здох від того скільки авторка написала.


Можна читати тут в клірнеті безкоштовно: https://wanderinginn.com/ (через тор відкриває, якщо що)

Суть така: Isekai але не японський а американський. Авторка дійсно тартить час на ресерч всяких штук як то – як працює медецина, або як працює велосипед, перш ніж описувати це в книзі.

Сюжет про головну героїню яка попала в фентезі світ, в якому люди мжуть отримувати левели, але з дуже цікавими особливостями і люди не бачать свої очки ХР ( вони насправді існують, але прості смертні їх не бачать ).

Основні особливості:
- Дуже пропрацьований світ, який живе своїм життям
- Одночаний і паралельний розвиток кількох персонажів, як землян так і місцевих
- На початку не було мерісьюшності. Ну і здобутки були цілком заслужені. В кінці це трохи похерилось.
- багато гумору
- розкриття інтимних тем буває, хоча не багато, але є окремі розділи чисто про це
- присутня пропаганда ЛГБТ, хоча як на мене, ну її не багато і вона до місця.

Із мінусів – ну прямо дуже багато тексту. Авторка просто строчила як скажена. Зараз трохи заповільнилась. Але я читав то запоєм.