No.193
Ты просто столкнулся с легендарным феноменом - той самой "первородной русофобией". Руссохейтом. Не дешёвой либеральной имитацией, а махровая такая ненависть к российству, порождённая глубинариями.
В комментариях можно посудить самому - на любую неудобную новость или историю всегда находится две-три бабы сраки и феминизированных мальчика, зачитывающих мантру "отправить на СВО, срочно". Будь то митинг, голая вечеринка, или в игру добавили трансфемок, сразу заряжается мантра "на СВО", даже если это вообще человек из другого государства.
Всё потому что русский человек подсознательно знает, что "СВО" - это такое специальное утилизационное мероприятие, и воспринимают они его именно так - как некий концерн переработки соотечественников, куда надо отправить неудобных и неприятных людей на переламывание в мясо.
В конце концов, русский - это не наивный дурачок, который верит в какую-то там борьбу. Он прекрасно знает, что СВО - это цех по переработке людей в котлетки, и получает удовольствие от мысли, что где-то там, в цехах, мясо перерабатывается.
No.195
>>192Блять, уже, сука, не гайки крутят, а две контр-гайки через гровер и шайбы с обеих сторон, закручиваются пневматикой, а потом полуавтоматом провариваются по швам!
No.201
>>192Давно же известно, русская женщина — не человек. Русскую женщину нужно унижать, бить, плевать ей в лицо. Все знают, русская женщина — тварь и шлюха, но не все знают, что русская женщина уже рождается шлюхой. С самого раннего детства, с пеленок, русская женщина учится торговать пиздой. Когда другие дети играют в песочнице, русская женщина раздвигает перед ними свои омерзительные, блядские ноги. Когда другие дети учат математику, анализ, дифференциальную геометрию, когомологии, уравнения Навье-Стокса, метрики в касательном расслоении, русская женщина смотрит Дом-2 и читает Паулу Коэлью. Единственный способ приручить русскую женщину — зашить ей пизду. Не будем говорить. Не будем возмущаться. Будем зашивать. Если ты не зашил за день хотя бы одну пизду, твой день пропал. Если ты думаешь, что за тебя пизду зашьёт твой сосед, ты не понял угрозы. Если ты не зашьёшь пизду, пизда зашьёт тебя. Русская женщина возьмёт твоих детей, отведет их в модный бутик, отбелит им анусы и начнет торговать ими на Манежной площади. Если ты не можешь зашить пизду крестиком, зашей пизду венгерским швом. Если на твоём участке затишье, если ты ждёшь боя, зашей пизду до боя. Если ты оставишь пизду открытой, русская женщина опозорит немца. Если ты зашил одну пизду, зашей другую — нет для нас ничего веселее зашитых пёзд. Не считай дней. Не считай вёрст. Считай одно: зашитых тобою пёзд. Зашей пизду! — это просит старуха-мать. Зашей пизду! — это молит тебя дитя. Зашей пизду! — это кричит родная земля. Не промахнись. Не пропусти. Зашей!
No.227
Жалко его конечно. Поднебесного за секс с половозрелой шлюхой по согласию сгноят в дурке, сделают овощем, уничтожат личность. Пацаненка молодого тупого за закладки на 20 лет посадят. Школоту за поджог списанного вертолета тоже на 20 лет посадят за госизмену. А в это время селедку убившую 5 человек из которых 2 дети, за рулем, посадили на пару лет условно. А в это время отпустили чеченцев убивших толпой двух охранников. А в это время отпустили все командование Азова и подарили им айфоны. Вы точно хотите всю жизнь терпеть эту страну или хотите что то сделать?
No.228
Впечатляющая политика
Согласно то ли Ленину, то ли Клаузевицу, политика — это концентрированное выражение экономики. Согласно Пригожину, политика - это вершина шоу-бизнеса.
Согласно Кейнсу, спрос рождает предложение.
Согласно Летову, любит народ наш всякое говно.
Итак, вы хочете впечатлений? Их есть у меня! Аж целая экономика.
«В конце ХХ века в мировой обиход прочно вошло понятие «экономика впечатлений» (другой перевод – «экономика опыта»). Предложившие его американские авторы Джозеф Пайн и Джеймс Гилмор считали этот феномен новой стадией развития человечества – после аграрной, промышленной и сервисной экономики. Смысл в том, что потребители тянутся не столько к материальному, сколько к эмоциональному удовлетворению.
Результат экономического акта – комплекс ощущений, с ним связанный, и продавать следует именно его.
Информационно-коммуникационная революция, случившаяся на рубеже веков, повлияла на все аспекты человеческой жизни. Производство и распространение впечатлений стало наиболее популярным и прибыльным родом деятельности. Экономический анализ оставим специалистам, но тем же путём, кажется, решила последовать политика.
Картина событий не просто отрывается от самих событий, но становится важнее их. Создание картины самоценно, она должна постоянно затрагивать эмоции публики.
Стоит добавить значительно укоротившуюся память аудитории – даже очень громкие происшествия остаются в центре внимания даже не недели, скорее дни.
«Политика впечатлений» охватывает разные сферы – от противостояния на поле боя до избирательных кампаний и дипломатического взаимодействия. <…>
Такое и прежде происходило, но разрыв между содержательным и изобразительным, пожалуй, никогда не был столь разительным.
Если бы речь шла об обычной пропаганде, «тумане войны» (пусть и гибридной), – ничего принципиально нового.
Однако всё переплелось настолько, что зачастую уже не пропаганда обслуживает военно-политические или социальные действия, а они предпринимаются, чтобы создать правильную пропагандистскую картину.
Следствием становится органическая невозможность упорядоченности, ведь тем, кто принимает решения, приходится ориентироваться на сиюминутные реакции. Последние же склонны шарахаться из одной крайности в другую.
Как обычным гражданам, так и специалистам всегда хочется считать, что социально-политические процессы, во-первых, подчиняются, определённой логике, во-вторых, ими кто-то управляет, по крайней мере направляет их.
Это естественное желание, ведь в противном случае уровень неопределённости оказывается пугающим. Отсюда стремление если не обнаружить подлинную подоплёку событий, то хотя бы придумать её
(тут на помощь всегда готова прийти конспирология).
Конечно, существуют и интересы крупных игроков, и законы социально-политического развития, и институты – формальные или неформальные, способные оказывать на него значительное влияние. Эти факторы работают. Но в условиях небывалой информационной прозрачности все они искажаются необходимостью постоянно оглядываться на создаваемый резонанс. Хорошо это или плохо – вопрос для отдельной дискуссии, совершенно закрытая политика, ограждённая от обратной связи, как правило, тоже ведёт в тупик.
Стоит просто констатировать факт – «впечатление» или «опыт», если пользоваться терминологией, приведённой в начале заметки, сильно воздействует и на процессы, которые считаются объективными».
Жан Бодрийяр, французский философ. Фёдор Лукьянов, российский политолог.
@paragnomen
No.229
Угледар был очень важен для украинской промышленности. Углы города использовались не только на Украине, но и шли на экспорт. В основном производились прямые углы, а также специализированный цех производил некоторое количество острых углов. В последнее время начали осваивать производство тупых углов, первые разработки были готовы уйти в производство, но помешала война. Теперь Угледар, в составе России, будет производить углы для российской промышленности. Также планируется ввести новые мощности для производства косых углов, для экспорта на рынки Юго-Восточной Азии.
No.230
Ми повинні вести постійну пропаганду серед людей про факти світового прогресу і світле майбутнє, щоб вони зміцнювали свою впевненість у перемозі. У той же час, ми повинні говорити людям і говорити нашим товаришам, що на нашому шляху будуть повороти і вигини. На шляху революції ще багато перешкод і труднощів. Сьомий З'їзд нашої Партії передбачав, що труднощів буде багато, бо ми вважали за краще припускати, що труднощів буде більше, ніж менше. Деякі товариші не люблять багато думати про труднощі. Але труднощі – це факти; ми повинні визнати стільки труднощів, скільки їх є, і не повинні приймати "політику невизнання". Ми повинні визнавати труднощі, аналізувати їх і боротися з ними. У світі немає прямих доріг; ми повинні бути готові йти дорогою, яка звивиста, і не намагатися отримати щось дешево. Не треба думати, що одного чудового ранку всі реакціонери самі собою стануть на коліна. Одним словом, хоча перспективи райдужні, дорога має повороти і вигини. Попереду ще багато труднощів, які ми не повинні випускати з уваги. Об'єднавшись з усім народом у спільних зусиллях, ми, безумовно, зможемо подолати всі труднощі і здобути перемогу.
No.232
Я - женщина, а значит:
1) Воинская повинность по признаку пола меня не касается;
2) Военные сборы меня не касаются;
3) Воинский учет может касаться меня, только если я имею ВУС, однако мои шансы столкнуться с ним напрямую стремятся к нулю;
4) В случае введения военного положения меня не отправят сражаться на передовой против моей воли;
5) Если я не служила, врачи, работодатели и просто случайные люди не потребуют отчитываться, почему;
6) Если я не отслужу в армии, то это не станет причиной презрения и ненависти в мой адрес;
7) Для того, чтобы служить по контракту, мне не нужно предварительно отслужить по призыву;
8) Для того, чтобы устроиться в силовые структуры, мне не нужно предварительно отслужить в армии;
9) Лица моего пола в среднем подвергаются более гуманному наказанию за преступления, эквивалентные преступлениям, совершенным лицами другого пола;
10) Лица моего пола имеют смягчающие обстоятельства и отсрочки уголовного наказания, связанные с наличием детей;
11) Я никогда не подвергнусь мере наказания в виде смертной казни;
12) Я никогда не подвергнусь мере наказания в виде пожизненного лишения свободы;
13) Мне вряд ли скажут, что лицам моего пола от другого нужен только секс;
14) Если я неформалка и выгляжу соответствующе, мне будет проще избежать нападок в свой адрес, чем лицу другого пола;
15) Я никогда не буду содержаться в колонии строгого или особого режима;
16) Против лиц моего пола запрещено применять оружие;
17) Пенсионный возраст для лиц моего пола на пять лет меньше, чем для лиц другого, при том, что должно быть наоборот, ведь лица моего пола живут напорядок дольше;
18) Требуемый пенсионный стаж для лиц моего пола меньше, чем для лиц другого;
19) Нормативы на сопряженных с физическим трудом работах для лиц моего пола значительно ниже, чем для лиц другого;
20) Спортивные нормативы для лиц моего пола значительно ниже, чем для лиц другого;
21) Праздник лиц моего пола является нерабочим днем, и в целом 8 марта общественность отмечает существенно масштабнее, чем 19 ноября;
22) Лицам моего пола могут полагаться гендерные квоты;
23) Согласно букве закона, изнасилованием может считаться только изнасилование лиц моего пола;
24) В отличие от моего партнера другого пола, я вправе решать, появляться ли на свет нашим детям;
25) Существует судебная практика, благодаря которой в случае развода детей оставят скорее со мной, чем с моим бывшим партнером, даже если он желает и имеет больше возможностей их обеспечивать;
26) Гендерные роли закрепляют за лицами моего пола более выгодную позицию в гетеросексуальных отношениях;
27) Если я нахожусь на содержании партнера, меня вряд ли осудит большинство;
28) В случае изнасилования у меня будет значительно больше шансов получить поддержку, чем у лиц другого пола;
29) Если меня изнасилует лицо другого пола, мало кто скажет, что мне повезло и что мне нужно этому радоваться;
30) Если меня изнасилует лицо моего пола, меня не назовут "опущенной" и не сравнят с известной домашней птицей;
31) Вряд ли кто-то сочтет домогательством домогательство с моей стороны к лицу другого пола;
32) Вряд ли кто-то сочтет смешным физическое насилие над моими гениталиями;
33) Гомосексуальность лиц моего пола не является столь предосудительной, как гомосексуальность другого;
No.233
34) Если я гомосексуальна, вероятность того, что я подвергнусь физическому насилию за это, существенно ниже, чем у лиц другого пола;
35) Гендерный этикет не обязывает меня дарить партнерам другого пола цветы и прочие подарки;
36) Лицам моего пола в среднем позволено извлекать из гетеросексуальной половой жизни значительно больше материальной выгоды, чем лицам другого пола;
37) Если я молода, я вряд ли стану объектом насмешек и оскорблений, предпочитая хранить девственность;
38) Общество не принуждает меня к получению гетеросексуального опыта любой ценой;
39) Над размерами моих гениталий, если таковые не соответствуют чьим-либо предпочтениям, будут насмехаться с куда меньшей вероятностью, чем над “неправильными” размерами гениталий другого пола;
40) Если я педофилка и вступаю в интимную связь с несовершеннолетними мальчиками, то скорее всего никакой уголовной ответственности я за это не понесу и общество меня никак не осудит, при этом лиц другого пола постоянно сажают в тюрьму на очень большие сроки по липовым обвинениям в педофилии и общество считает это вполне приемлемым;
41) Я могу выгодно пользоваться тем, что от лиц моего пола всегда ожидается и требуется меньше, чем от лиц другого пола;
42) При разделении труда я со значительной вероятностью буду выполнять более легкую работу, чем лица другого пола;
43) Я не стану объектом насмешек и издевательств большинства, если буду вести себя недоминантно;
44) Меня вряд ли осудят, если я не смогу постоять за себя “по-мужски”;
45) Если я прошу помощи и поддержки, большинство не упрекнет меня в безвольности и слабохарактерности;
46) Слезы, плач и прочие проявления "слабости" не являются чем-то предосудительным для лиц моего пола;
47) Преступности среди лиц моего пола и вообще насилию со стороны лиц моего пола не уделяется столько внимания, что в ощутимой мере развязывает мне руки, если я имею намерения преступного характера;
48) Вряд ли меня станут рассматривать как потенциального агрессора и лицо, склонное к изнасилованию;
49) Если я применю силу в отношение лица другого пола, то подвергнусь осуждению с меньшей вероятностью и в меньшей степени, чем лицо другого пола, применяющее насилие ко мне;
50) Мое психологическое насилие над партнером в глазах общественности лишь "вынос мозга";
51) У меня нет негласной обязанности уступать место лицам другого пола, пропускать их вперед себя или придерживать 52) Общество не закрепляет за мной обязательство перед незнакомыми лицами другого пола в вопросах самопожертвования, в свою очередь, лица другого пола имеют таковые передо мной: приходить на помощь в кризисных ситуациях, в случае опасности жертвовать собой ради меня, защищать меня от агрессоров или жертв моей агрессии;
53) В случае природного катаклизма, транспортной катастрофы, военных действий и так далее, эвакуировать в первую очередь будут лиц моего пола, а не лиц другого;
54) Если меня возьмут в заложники, то с большей вероятностью отпустят раньше, чем лиц другого пола;
55) Если я участвую в акции протеста, полиция в случае разгона применит против меня силу с существенно меньшей вероятностью, чем против лиц другого пола;
56) Численность организаций и сообществ, защищающих права представителей моего пола, многократно превосходит численность организаций и сообществ, защищающих права представителей другого пола;
57) Многие называющие себя антисексистами лица полагают, что я не могу иметь склонность к сексизму по определению, только из-за моей половой принадлежности: их теории удобны для меня;
58) Многие называющие себя антисексистами лица не станут обесценивать мои проблемы, если даже они объективно несущественны, и более того, они скорее будут считаться более существенными, чем наиболее значимые проблемы лиц другого пола;
59) Если я открыто проявляю ненависть или презрение к лицам другого пола, большинство осудит меня с куда меньшей вероятностью;
60) Современная медицина уделяет больше внимания состоянию здоровья лиц моего пола, нежели другого;
61) Если я работаю в коллективе, где преобладают лица моего пола, для меня с большей вероятностью работодатель создаст безопасные и комфортные условия труда;
62) Мне проще устроиться на работу, где требуется взаимодействовать с людьми, например, школьным учителем, диспетчером или в обслуживающий персонал;
63) В некоторых фирмах и бюро действуют скидки для лиц моего пола;
64) В некоторых платных заведениях существует бесплатный вход для лиц моего пола;
65) Я стану жертвой уличной преступности с существенно меньшей вероятностью, чем лицо другого пола;
66) Я могу заявлять о притеснении лиц своего пола, не боясь получить обвинение в глупости и слабости;
67) Насилие против лиц моего пола не считается повседневностью, на которой не стоит заострять внимание;
68) Мне проще обратить внимание общества на насилие по отношению к себе, чем лицам другого пола;
69) Меня не воспитывали как будущее пушечное мясо, и общество не воспринимает меня таковым;
70) Я имею привилегию считать, что у меня нет привилегий.
No.234
>>232>>233Автор копіпасти – жлоб і підарас, котрий маніпулятивно вкидує тези, котрі мали б обзміїти читачів проти жіночкинь, а сам тихенько їх окучує та пойобує сумними осінніми вечорами в надії, шо долю пирога собі збільшив та інцелів ше глибше в целібат ввігнав.
Ну а той, хто приніс подібну копіпасту – жлоб і довбойоб, котрий в пориві пафосного акту вершительства справедливості, надіється, шо знайде в кінці МММ-піраміди нетакусю, котра йому дасть просто за те, шо воно таке бідне та обділене на цілих 70 пойнтів, а тим часом, заплакано дрочить в кулачок.
Саме тому, сповнені безмежно-глибокої любові до народу, слова Міньцзи Мао щораз палкіше проливають світло на подібні реакційні махінації:
Вивчаючи проблему, ми повинні уникати суб'єктивності, однобічності та поверховості. Бути суб'єктивним означає не дивитися на проблеми об'єктивно, тобто не використовувати матеріалістичну точку зору при розгляді проблем. Про це я говорив у своєму есе "Про практику". Бути однобічним означає не дивитися на проблеми всебічно… Або це можна назвати баченням частини, але не цілого, баченням дерев, але не лісу. Так неможливо знайти метод вирішення протиріччя, неможливо виконати завдання революції, добре виконати доручення або правильно розгорнути внутрішньопартійну ідеологічну боротьбу. Коли Сунь У-цзи, обговорюючи військову науку, сказав: "Пізнай ворога і пізнай себе, і ти зможеш провести сотню битв без небезпеки поразки", він мав на увазі дві сторони в битві. Вей Чен з династії Тан також розумів помилку однобічності, коли говорив: "Слухай обидві сторони, і ти будеш просвітлений, слухай тільки одну сторону, і ти будеш затьмарений". Але наші товариші часто дивляться на проблеми однобоко, і тому часто натикаються на корчі… Ленін говорив: …щоб дійсно пізнати предмет, треба обійняти, вивчити всі його сторони, всі зв'язки і "опосередкування". Ми ніколи не досягнемо цього повністю, але вимога всебічності є запобіжником від помилок і ригідності. Ми повинні пам'ятати його слова. Бути поверхневим означає не враховувати ні характеристики протиріччя в усій його повноті, ні характеристики кожного з його аспектів; це означає, що
ні характеристики кожного з його аспектів; це означає заперечувати необхідність глибокого проникнення в річ і щохвилинного вивчення характеристик її суперечності, а натомість лише дивитися здалеку і.., лише мигцем побачивши приблизний контур, одразу ж спробувати вирішити протиріччя (відповісти на питання, вирішити суперечку, виконати роботу або керувати військовою операцією). Такий спосіб ведення справ неодмінно призведе до неприємностей. …Бути однобічним і поверхневим – це водночас бути суб'єктивним. Бо всі об'єктивні речі насправді взаємопов'язані і керуються внутрішніми законами, але замість того, щоб взяти на себе завдання відобразити речі такими, якими вони є насправді, деякі люди дивляться на речі лише однобічно або поверхнево, не знаючи ні їх взаємозв'язків, ні їх внутрішніх законів, і тому їх метод є суб'єктивістським.
No.236
>>235https://youtube.com/watch?v=wr6J8i9lam8Поплач, інцел, поплач. Подрочи і поплач. І з'їби з треду нахуй в свій імперіалістичний ютуб.
Бо як казав, во ксінжон де ксіюе Мао,
Важка праця – це як тягар, який нам поклали на плечі, і ми мусимо його нести. Деякі вантажі легкі, деякі важкі. Деякі люди віддають перевагу легкому перед важким; вони беруть легке, а важке перекладають на інших. Це не дуже добре ставлення. Деякі товариші відрізняються від інших: вони залишають легкість і комфорт іншим, а самі беруть на себе важкий тягар; вони першими несуть труднощі і останніми насолоджуються комфортом. Це хороші товариші. Ми всі повинні вчитися у них комуністичному духу.
No.237
Раз пішла така гулянка…
>Одна из серьёзных ваших ошибок состоит в том, что вы валите в одну кучу все существующие ныне нации и не видите принципиальной разницы между ними.
>Разные бывают нации на свете. Есть нации, развившиеся в эпоху подымающегося капитализма, когда буржуазия, разрушая феодализм и феодальную раздроблённость, собирала нацию воедино и цементировала её. Это — так называемые "современные" нации.
>Вы утверждаете, что нации возникли и существовали еще до капитализма. Но как могли возникнуть нации и существовать до капитализма, в период феодализма, когда страны были раздроблены на отдельные самостоятельные княжества, которые не только не были связаны друг с другом национальными узами, но решительно отрицали необходимость таких уз? Вопреки вашим ошибочным утверждениям не было и не могло быть наций в период докапиталистический, так как не было еще национальных рынков, не было ни экономических, ни культурных национальных центров, не было, стало быть, тех факторов, которые ликвидируют хозяйственную раздроблённость данного народа и стягивают разобщённые доселе части этого народа в одно национальное целое.
>Конечно, элементы нации — язык, территория, культурная общность и т. д. — не с неба упали, а создавались исподволь, еще в период докапиталистический. Но эти элементы находились в зачаточном состоянии и в лучшем случае представляли лишь потенцию в смысле возможности образования нации в будущем при известных благоприятных условиях. Потенция превратилась в действительность лишь в период подымающегося капитализма с его национальным рынком, с его экономическими и культурными центрами.
Тов. Сталін
No.238
>>236Правильно, анон розповів про несправедливисть в суспільстві - ті самі, кого ця несправедливість стосується назвали його інцелом та поставили діагноз "недойоб". Дякую, пане Підшконарний, дякую, МД-шні потвори, що своїм прикладом дискредитували боротьбу за волю. Чи це було спеціально? Ця система існуватиме вічно, бо її тримають на плечах саме ті, кого вона вбиває.
No.239
>>237Порівнювати революційного візіонера во йянжонґ де гонґґуанґ Мао та параноїдального реакціонера Сталіна – нісенітниця!
Поки Красне Сонечко вивчав передову філософію, Джугашвілі влаштовував крадіжки, погроми та збройні напади.
Поки Мао тісно вивчав проблеми народу, Джугашвілі плів інтриги та збирав компромат.
Поки Міньши боровся пліч-о-пліч з народом, Джугашвілі посмоктував трубку в партійному кабінеті і лиш шукав, кого б підставити, щоб отримати вище крісло та вплив у апараті корумпованої партії.
Поки Цвіт Всенародної Любові розбудовував індустріалізацію в кожній родині та боровся зі шкідниками, Сталін писав доноси та розстрільні списки.
Поки палкі копіпасти Мао за всенародної підтримки поширювались світом аж до тепер, Джугашвілі писав в шухляду свою вкрай реакційну та сповнену підозр біліберду, котра лиш і надалі покриватиметься порохом в ширину кількох пальців.
Поки Міньцзи Красне Сонечко любувався величною природою, писав поезію, вправлявся в каліграфії та захоплювався красою єдності людського серця та розуму і прогресу у вивільненні Революційного духу тісної єдності, Джугашвілі шукав лиш важелі впливу та влади.
Поки Міньцзи щиро розпитував своє оточення про те, як прискорити Революційну боротьбу, Джугашвілі лиш підставляв їх та тугіш затягував удавку їм та їхнім родинам.
Поки Великий Кормчий відчайдушно намагався нагодувати кожного та всіх, Джугашвілі неоднократно морив голодом та нищив і вбивав все навколо, всі народи під своїм гнітом, переймаючи досвід лиш в самозакоханих узурпаторів – І. Грозного, Пєтра Вєлікава і Єкатєріну.
Поки Красне Сонечко Мао шуав натхнення у прогресивній думці та передовицях наукового прогресу, духовенства та інтелігенції, Сталін, дослуховуючись лиш до підлабузників та неуків-шарлатанів, боровся зі своїми демонами – комплексами меншовартості, неповноцінності та крайньою параноєю, котрі й до кінця життя взяли над ним верх.
Поки Мао відкрито визнавав свої помилки і за допомогою революційних підходів виправляв їх, вчився на них та відкрито ділився з кожним цією мудрістю, Джугашвілі розпотрошував всенародні скарби собі на пам'ятники та ікони, розбудовуючи тоталітаристично-імперіалістичний культ своєї нездорової особистості, а противників відправляв в Гулаги.
Поки любов до Мао росла в серцях народів та ростиме у вічність через віки, Сталін лиш вселяв страх, гіркоту та ненависть в своє оточення та послідовників. А злочини його лиш обростатимуть підлими деталями з часом.
Поки Міньши Красне Сонечко виходив до народу беззбройно та відкрито, в повній увазі та з палкими підбадьоруючими промовами, Сталін ховався в своєму кабінеті чи на дачі з Берією та розбещували дітей.
Поки Красне Сонечко гідно відійшов від справ у зв'язку з непереборними обставинами та глибокою повагою до найкращих лікарів, котрі віддано підтримували його здоров'я, Джугашвілі розстрілював, отруював та шукав змову серед тих, хто дали клятву Гіппократу.
Навіть віддавши ватажки всенародної довіри, Мао залишається в серцях з чистотою, вірою, відданістю, порядністю та неймовірним, проникливим за горизонт розумом. Тим часом як Сталін стає відомим лиш як самозакоханий інтриган-пройдисвіт навіть серед свого оточення.
Задумайся та покайся, обдурений ляовай – чи гідної людини копіпасту приніс ти на цей форум?!
No.240
Why are younger people more likely to support socialism?
Because they’re generally the least informed, least educated, and least experienced members of society.
Many of them are also scared of adulthood and are comfortable embedded in bureaucratic institutions they had little choice over (primary education).
The idea of a world opening up to them that expects them to manage choices can be terrifying. A lot of people aren’t up for that. Socialism promises to take care of them no matter what decisions they make. That is the opposite of responsibility and meaningful choices, which is familiar to the sheltered lives of children. The idea helps them cope with their anxieties and fears about their future.
In the end, the smart and talented ones will get too bored of socialism, and the talentless, simple-minded ones will just go on doing whatever they are going to do anyway, which probably won’t be a revolution of any kind.
No.241
Лібералізм проявляється по-різному. Заради миру і дружби спустити все на гальмах, коли людина явно помилилася, і утриматися від принципової суперечки, тому що це старий знайомий, земляк, однокласник, близький друг, кохана людина, давній колега чи колишній підлеглий. Або торкнутися питання злегка, замість того, щоб заглибитися в нього досконально, щоб залишитися в добрих стосунках. В результаті страждає як організація, так і окрема людина. Це один з видів лібералізму.
Віддаватися безвідповідальній критиці в приватних розмовах замість того, щоб активно пропонувати свої пропозиції організації. Нічого не говорити людям в очі, але пліткувати за їхніми спинами, або нічого не говорити на зборах, але пліткувати після них. Зовсім не зважати на принципи колективного життя, але слідувати власним цілям. Це другий тип.
Пускати все на самоплив, якщо це не зачіпає тебе особисто; говорити якомога менше, але добре знати, що не так, бути по-житейськи мудрим, перестраховуватися і шукати лише способу уникнути звинувачень. Це третій тип.
Не підкорятися наказам, а ставити на перше місце власну думку. Вимагати особливої уваги від організації, але відкидати її дисципліну. Це четвертий тип.
Потурати особистим нападкам, затівати сварки, виплескувати особисту злість або шукати помсти замість того, щоб вступати в суперечку і боротися з неправильними поглядами заради єдності або прогресу, або належного виконання роботи. Це п'ятий тип.
Вислуховувати неправильні погляди, не спростовуючи їх, і навіть чути контрреволюційні висловлювання, не повідомляючи про них, а натомість сприймати їх спокійно, наче нічого не сталося. Це шостий тип.
Перебуваючи в масах, не вести серед них пропаганди і агітації, не виступати на мітингах, не проводити серед них слідства і дізнання, а натомість бути байдужим до них і не виявляти ніякої турботи про їхнє благополуччя, забуваючи, що ти комуніст, і поводячи себе так, ніби ти звичайний некомуніст. Це сьомий тип.
Бачити, як хтось шкодить інтересам мас, але не обурюватися, не відмовляти, не зупиняти, не вмовляти, а дозволяти йому продовжувати. Це восьмий тип.
Працювати впівсили, без певного плану і напряму, працювати поверхнево і плутатися – "доки монах, доти б'є у дзвін". Це дев'ятий тип.
Вважати себе людиною, яка зробила велику послугу революції, пишатися тим, що вона ветеран, зневажати дрібні доручення, але бути зовсім нездатним до великих завдань, бути недбалим у роботі і розслабленим у навчанні. Це десятий тип.
Усвідомлювати власні помилки, але не намагатися їх виправляти, ліберально ставитися до себе. Це одинадцятий тип.
No.242
Як визначити, чи є молода людина революціонером? Як ми можемо це визначити? Критерій може бути тільки один, а саме: чи бажає вона інтегрувати себе з широкими масами робітників і селян і чи робить це на практиці. Якщо він бажає це зробити і робить, то він революціонер, якщо ні - то нереволюціонер або контрреволюціонер. Якщо сьогодні він зливається з масами робітників і селян, то сьогодні він революціонер; якщо завтра він перестає це робити або повертається до гноблення простого народу, то він стає нереволюціонером або контрреволюціонером.
No.243
ЧТО БЫЛО ДО AGILE. ЧТО МЫ ПОТЕРЯЛИ.
КОМПЬЮТЕРЫ ДЕЛАЛИ ИЗ МОЛОЧНОЙ ПЕНЫ. МОЖНО БЫЛО ДЖУНОВ КОРМИТЬ.
ПРАВИЛА ЛИНТЕРА БЫЛИ СЛАБЕЕ ПРОЦЕНТОВ НА 80%. ОНБОРДИНГ НЕ ТРЕБОВАЛСЯ, НОВЫЕ РАЗРАБЫ В ПРОЕКТ ЗАПРЫГИВАЛИ С РАЗБЕГУ.
ПРОГРАММИСТ ЖИЛ В СРЕДНЕМ 150-190 ЛЕТ, ПОТОМУ ЧТО ДЕДЛАЙНОВ НЕ БЫЛО. БОЛЕЗНЕЙ НЕ СУЩЕСТВОВАЛО КРОМЕ МОЗОЛЕЙ НА ПАЛЬЦАХ.
ТЕСТЫ ПИСАЛИ ПРОСТО ДЛЯ ПРИЛИЧИЯ - КОМПИЛЯТОР САМ ОШИБКИ ИСПРАВЛЯЛ.
ЕСЛИ ТЕСТИРОВЩИК ВСЕ-ТАКИ БАГ НАШЕЛ - ПРОГРАММИСТЫ ПОДБЕГАЛИ, КОФЕ С ПЕЧЕНЬКАМИ ПРИНОСИЛИ, ПРЕДЛАГАЛИ ВЫПИТЬ, ПОРОДНИТЬСЯ.
МЕРДЖ КОНФЛИКТОВ НЕ БЫЛО - ВЕТКИ СЛИВАЛИСЬ АВТОМАТИЧЕСКИ, А ГИТ САМ ВНОСИЛ НУЖНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ.
ДЕД РАССКАЗЫВАЛ: ЛЮДИ НОЧЬЮ ПРОСЫПАЛИСЬ ОТ ОСЕНИВШИХ АРХИТЕКТУРНЫХ ОЗАРЕНИЙ. УТРОМ ПИСАЛИ АБСТРАКЦИИ И СОЗДАВАЛИ ИДЕАЛЬНО МАСШТАБИРУЕМЫЕ СИСТЕМЫ С НУЛЯ.
СПРИНТ ДЛИЛСЯ 4.5 МЕСЯЦА. БИНАРНИКИ РОЖДАЛИСЬ ПО 12-15 КИЛОБАЙТ С МИНИМАЛЬНЫМИ ЗАВИСИМОСТЯМИ И НУЛЕВЫМИ МИГРАЦИЯМИ - СРАЗУ В ПРОД ПРОСИЛИСЬ.
АРТЕФАКТЫ В ПАЙПЛАЙНАХ БЫЛИ СЛАДКИЕ КАК ПАТОКА. А ЛОГИ ЧИТАЛИСЬ КАК ЭПИЧЕСКИЕ ПОЭМЫ.
ЗИМОЙ В СЕРВЕРНОЙ БЫЛО -300. СИСАДМИНЫ РУМЯНЫЕ ХОДИЛИ.
ДОКУМЕНТАЦИЯ БЫЛА С ТОМ ТАНЕНБАУМА РАЗМЕРОМ. ТОМ БЫЛ РАЗМЕРОМ С ОФИС, А В ОФИСЕ РЕВЬЮЕРЫ В ШАХМАТЫ С АВТОКОМПЛИТОМ ИГРАЛИ И ВЕЧНО ПРОИГРЫВАЛИ.
No.244
Мао дбав і за жінкинь, позбавляючи їх від патріархального історичного гніту, вибудуваного імперіалістично-феодальними чоловічками:
Чоловік у Китаї зазвичай підпорядковується трьом системам влади [політичній владі, сімейній владі та релігійній владі]… Що стосується жінок, то на додаток до того, що над ними домінують ці три системами влади, вони також перебувають під владою чоловіків (владою чоловіка). Ці чотири авторитети – політичний, сімейний, релігійний і чоловічий – є втіленням всієї феодально-патріархальної ідеології та системи, і є чотирма товстими мотузками, що зв'язують китайський народ, особливо селян. Про те, як селяни повалили політичну владу поміщиків у сільській місцевості, було описано вище. Політична влада поміщиків є основою всіх інших систем влади. З її поваленням починає хитатися і сімейний авторитет, і релігійний авторитет, і авторитет чоловіка… Щодо влади чоловіка, то вона завжди була
слабшою серед бідних селян, оскільки через економічну необхідність їхні жінки змушені виконувати більше фізичної праці, ніж жінки заможніших верств населення, і тому мають більше права голосу і більше повноважень у сімейних справах. Зі зростанням банкрутства сільської економіки в останні роки основа для домінування чоловіків над жінками вже підірвана. З підйомом селянського руху жінки в багатьох місцях почали організовувати сільські жіночі об'єднання; для них з'явилася можливість підняти голову, і влада чоловіка з кожним днем стає все більш хиткою. Одним словом, вся феодально-патріархальна ідеологія і система хитається зі зростанням сили селян.
No.245
Існує два різних підходи до навчання в інших. Одне - це догматичне ставлення до пересаджування всього, незалежно від того, чи підходить воно до наших умов, чи ні. Це недобре. Інша позиція полягає в тому, щоб використовувати свою голову і вчитися тому, що підходить для наших умов, тобто вбирати той досвід, який є корисним для нас. Це та позиція, яку ми повинні прийняти.
No.246
Дозволити розквітнути сотням квітів і змагатися сотням шкіл думки – ось політика, спрямована на сприяння прогресу мистецтва і науки та розквіту соціалістичної культури на нашій землі. Різні форми і стилі в мистецтві повинні вільно розвиватися, а різні школи в науці повинні вільно змагатися. Ми вважаємо, що для розвитку мистецтва і науки шкідливо, коли адміністративні заходи використовуються для нав'язування одного певного стилю мистецтва або наукової школи і заборони іншого. Питання правильного і неправильного в мистецтві і науці повинні вирішуватися шляхом вільної дискусії в мистецьких і наукових колах, а також шляхом практичної роботи в цих галузях. Вони не повинні вирішуватися сумарно.
No.247
У літературній та мистецькій критиці є два критерії – політичний і художній… Є політичний критерій, а є художній, як вони співвідносяться між собою? Політику не можна ототожнювати з мистецтвом, так само як і загальний світогляд не можна ототожнювати з методом художньої творчості та критики. Ми заперечуємо не тільки те, що існує абстрактний і абсолютно незмінний політичний критерій, але й те, що існує абстрактний і абсолютно незмінний мистецький критерій; кожен клас у кожному класовому суспільстві має свої власні політичні та мистецькі критерії. Але всі класи в усіх класових суспільствах незмінно ставлять політичний критерій на перше місце, а мистецький – на друге… Ми вимагаємо єдності політики і мистецтва, єдності змісту і форми, єдності революційного політичного змісту і якнайвищої досконалості художньої форми. Твори мистецтва, позбавлені художньої якості, не мають ніякої сили, якими б прогресивними вони не були політично. Тому ми виступаємо як проти творів мистецтва з неправильним політичним поглядом, так і проти тенденції до "плакатно-лозунгового стилю", правильного з політичного погляду, але позбавленого мистецької сили. У питаннях літератури і мистецтва ми повинні вести боротьбу на два фронти.
No.248
Сумлінна практика самокритики – це ще одна риса, яка відрізняє нашу партію від усіх інших політичних партій. Як ми говоримо, пил накопичується, якщо в кімнаті не прибирати регулярно, наші обличчя забруднюються, якщо їх не вмивати регулярно. Розум наших товаришів і робота нашої партії також можуть припадати пилом, і також потребують підмітання і миття. Прислів'я "Проточна вода не буває застояною, а дверна петля не буває з'їденою черв'яками" означає, що постійний рух запобігає проникненню мікробів та інших організмів. Регулярно перевіряти свою роботу і в процесі цього виробляти демократичний стиль роботи, не боятися ні критики, ні самокритики, а також застосовувати такі хороші народні китайські максими, як "Говори все, що знаєш, і говори це без застережень", "Не звинувачуй оратора, але будь попереджений його словами" і "Виправляй помилки, якщо ти їх допустив, і остерігайся їх, якщо не допустив" – це єдиний ефективний спосіб не допустити, щоб різного роду політичний пил і мікроби забруднювали уми наших товаришів і тіло нашої партії.
No.249
13 Though I speak with the tongues of men and of angels, but have not love, I have become sounding brass or a clanging cymbal. 2 And though I have the gift of prophecy, and understand all mysteries and all knowledge, and though I have all faith, so that I could remove mountains, but have not love, I am nothing. 3 And though I bestow all my goods to feed the poor, and though I give my body to be burned, but have not love, it profits me nothing.
4 Love suffers long and is kind; love does not envy; love does not parade itself, is not puffed up; 5 does not behave rudely, does not seek its own, is not provoked, thinks no evil; 6 does not rejoice in iniquity, but rejoices in the truth; 7 bears all things, believes all things, hopes all things, endures all things.
8 Love never fails. But whether there are prophecies, they will fail; whether there are tongues, they will cease; whether there is knowledge, it will vanish away. 9 For we know in part and we prophesy in part. 10 But when that which is perfect has come, then that which is in part will be done away.
11 When I was a child, I spoke as a child, I understood as a child, I thought as a child; but when I became a man, I put away childish things. 12 For now we see in a mirror, dimly, but then face to face. Now I know in part, but then I shall know just as I also am known.
13 And now abide faith, hope, love, these three; but the greatest of these is love
(Corinthians 13, NKJV)
No.250
Багато речей можуть стати багажем, можуть стати обтяженням, якщо ми чіпляємося за них сліпо і некритично. Візьмемо до прикладу кілька ілюстрацій. Зробивши помилку, ви можете відчути, що, незважаючи ні на що, ви обтяжені нею, і тому стаєте зневіреними; якщо ви не робили помилок, ви можете відчути, що ви вільні від помилок, і тому стаєте самовпевненими. Відсутність досягнень у роботі може породити песимізм і депресію, а досягнення – гордість і зарозумілість. Товариш з коротким стажем боротьби може ухилятися від відповідальності з цього приводу, тоді як ветеран може стати самовпевненим через свій довгий стаж боротьби. Робітники і селяни через гордість за своє класове походження можуть зверхньо дивитися на інтелектуалів, а інтелектуали через те, що вони володіють певним обсягом знань, можуть зверхньо дивитися на робітників і селян. Будь-який спеціалізований навик може бути капіталізований, що може призвести до зарозумілості та презирства до інших. Навіть вік може стати підставою для зарозумілості. Молоді через свою здібність можуть зверхньо дивитися на старих, а старі через свій багатий досвід можуть зверхньо дивитися на молодих. Всі ці речі стають обтяженням або багажем, якщо немає критичного усвідомлення.
No.251
Зайняти таку позицію означає шукати істинт у фактах. "Факти" – це все те, що існує об'єктивно, "істини" – це їхні внутрішні зв'язки, тобто закони, що ними керують, а "шукати" означає вивчати. Ми повинні виходити з фактичних умов всередині і зовні країни, провінції, повіту чи округу, і виводити з них, як з керівництва до дії, закони, які їм притаманні, а не вигадані, тобто ми повинні знайти внутрішні зв'язки подій, що відбуваються навколо нас. А для цього ми повинні спиратися не на суб'єктивну уяву, не на хвилинне захоплення, не на неживі книги, а на факти, які існують об'єктивно; ми повинні детально освоїти матеріал і, керуючись загальними принципами марксизму-ленінізму, зробити з нього правильні висновки.
No.252
як же хочеться керуватися загальними принципами марксизму-ленінізму…
No.253
Не можете вирішити проблему? Тоді сідайте і досліджуйте сучасні факти та її минулу історію! Коли ви ретельно дослідите проблему, ви знатимете, як її вирішити. Висновки завжди приходять після дослідження, а не до нього. Тільки бовдур може самостійно або разом з групою людей "знайти рішення" або "розвинути ідею", не провівши жодного дослідження. Слід підкреслити, що це не може призвести до жодного ефективного рішення чи хорошої ідеї.
No.254
Через брак політичного і соціального досвіду чимало молодих людей не здатні побачити контраст між старим Китаєм і новим, і їм нелегко глибоко усвідомити ті труднощі, через які пройшов наш народ у боротьбі за звільнення від гніту імперіалістів і гомінданівських реакціонерів, і той довгий період напруженої праці, який необхідний для побудови щасливого соціалістичного суспільства. Ось чому ми повинні постійно вести жваву і ефективну політичну освіту серед народних мас, завжди говорити їм правду про труднощі, що виникають, і обговорювати з ними шляхи подолання цих труднощів.
No.255
Ми повинні знати, як дбати про кадри. Існує кілька способів зробити це. По-перше, давати їм вказівки. Це означає надати їм свободу дій у роботі, щоб вони мали сміливість брати на себе відповідальність, і в той же час давати їм своєчасні вказівки, щоб, керуючись політичною лінією партії, вони могли повною мірою використовувати свою ініціативу. По-друге, підіймати їхній рівень. Це означає навчати їх, надаючи їм можливість навчатися, щоб вони могли поглиблювати свої теоретичні знання і підвищувати свою працездатність. По-третє, перевіряти їхню роботу, допомагати їм узагальнювати свій досвід, розвивати свої досягнення і виправляти помилки. Доручати завдання без перевірки і звертати увагу лише на серйозні помилки – це не найкращий шлях піклування про кадри. По-четверте, з кадрами, котрі припустилися помилок, взагалі використовувати метод переконання і допомагати їм виправляти свої помилки. Метод боротьби слід застосовувати лише з тими, хто припускається серйозних помилок і, тим не менш, відмовляється приймати вказівки. Тут необхідне терпіння. Неправильно легковажно називати людей "опортуністами" або легковажно починати "боротьбу" проти них. По-п'яте, допомагати їм долати труднощі. Коли кадри перебувають у скрутному становищі через хворобу, скрутне матеріальне становище, побутові чи інші негаразди, ми повинні бути впевнені, що надамо їм якомога більше допомоги. Ось як треба дбати про кадри.
No.257
Для того, щоб гарантувати, що наша Партія і країна не змінять свого кольору, ми повинні не тільки мати правильну лінію і правильну політику, але й підготувати і виховати мільйони своїх послідовників, які будуть продовжувати справу пролетарської революції. В кінцевому рахунку, питання про підготовку наступників для революційної справи пролетаріату – це питання про те, чи знайдуться люди, здатні продовжити марксистсько-ленінську революційну справу, розпочату попереднім поколінням пролетарських революціонерів, чи не знайдуться, чи залишиться керівництво нашою Партією і державою в руках пролетарських революціонерів, чи продовжать наші нащадки йти правильним шляхом, прокладеним марксизмом-ленінізмом, або, іншими словами, чи зможемо ми успішно запобігти появі хрущовського ревізіонізму в Китаї. Коротше кажучи, це надзвичайно важливе питання, питання життя і смерті для нашої Партії і нашої країни. Це питання має фундаментальне значення для пролетарської революційної справи на сто, тисячу, навіть десятки тисяч років. Спираючись на зміни в Радянському Союзі, імперіалістичні провісники покладають свої надії на "мирну еволюцію" на третє або четверте покоління китайської партії. Ми повинні зруйнувати ці імперіалістичні пророцтва. Від наших верхівкових організацій до низових, ми повинні всюди приділяти постійну увагу навчанню і вихованню наступників революційної справи. Які вимоги висуваються до гідних продовжувачів революційної справи пролетаріату? Вони повинні бути справжніми марксистами-ленінцями, а не ревізіоністами на кшталт Хрущова, що прикриваються плащем марксизму-ленінізму. Вони повинні бути революціонерами, які всім серцем служать гнітучій більшості народу Китаю і всього світу, а не такими, як Хрущов, який служить як інтересам жменьки членів привілейованого буржуазного прошарку у своїй країні, так і інтересам іноземного імперіалізму і реакції. Вони повинні бути пролетарськими державними діячами, спроможними об'єднатися і працювати разом з гнітючою більшістю. Вони повинні об'єднуватися не тільки з тими, хто з ними згоден, але й з тими, хто не згоден, і навіть з тими, хто раніше виступав проти них, але з тих пір на практиці виявився не правий. Але вони повинні особливо пильнувати кар'єристів і конспіраторів на кшталт Хрущова і не допускати, щоб такі погані елементи узурпували керівництво Партією і державою на будь-якому рівні. Вони повинні бути взірцем у застосуванні демократичного централізму Партії, повинні оволодіти методом керівництва, заснованим на принципі "від мас, до мас", повинні культивувати демократичний стиль і вміти прислухатися до народних мас. Вони не повинні бути деспотичними, як Хрущов, і порушувати демократичний централізм Партії, робити несподівані напади на товаришів або діяти свавільно і по-диктаторськи. Вони повинні бути скромними і розважливими, остерігатися зарозумілості та імпульсивності; вони повинні бути пройняті духом самокритики і мати мужність виправляти помилки і недоліки у своїй роботі. Вони ніколи не повинні приховувати свої помилки, як Хрущов, приписувати собі всі заслуги і перекладати всю провину на інших. Продовжувачі революційної справи пролетаріату висуваються в масовій боротьбі і загартовуються у великих буревіях революції. Важливо перевіряти і оцінювати кадри, вибирати і виховувати наступників у процесі тривалої масової боротьби.
No.260
Оскільки ми, Китайські Комуністи, які засновуємо всі свої дії на найвищих інтересах найширших мас китайського народу і повністю переконані у справедливості нашої справи, ніколи не гребуємо ніякими особистими жертвами і готові в будь-який час віддати своє життя за справу, чи можемо ми не бажати відкинути будь-яку ідею, точку зору, думку або метод, які не відповідають потребам народу? Чи можемо ми дозволити політичному пилу і мікробам забруднити наші чисті обличчя або в'їстися в наш здоровий організм? Незліченна кількість революційних мучеників поклала своє життя в інтересах народу, і наші серця наповнюються болем, коли ми, живі, думаємо про них – чи може бути якийсь особистий інтерес, яким би ми не пожертвували, або якась помилка, яку б ми не відкинули?
No.262
Виступаючи проти суб'єктивізму, сектантства та стереотипного партійного мислення, ми повинні мати на увазі дві мети: по-перше, "вчитися на минулих помилках, щоб уникнути їх у майбутньому", по-друге, "лікувати хворобу, щоб врятувати хворого". Помилки минулого треба викривати, не шкодуючи нічиїх почуттів; треба аналізувати і критикувати те, що було погано в минулому, з науковим підходом, щоб у майбутньому працювати дбайливіше і робити якісніше. Це те, що мається на увазі під "вчитись на минулих помилках, щоб уникнути майбутніх". Але наша мета у викритті помилок і критиці недоліків, як у лікаря, який лікує хворобу, полягає виключно в тому, щоб врятувати пацієнта, а не залікувати його до смерті. Людина з апендицитом врятована, коли хірург видаляє апендикс. Якщо людина, яка помилилася, не приховує свою хворобу, боячись лікування, і не наполягає на своїх помилках, поки не стане невиліковною, якщо вона чесно і щиро бажає вилікуватися і виправитися, ми повинні прийняти її і вилікувати її хворобу, щоб вона могла стати хорошим товаришем. Ми ніколи не зможемо досягти успіху, якщо просто дозволимо собі накинутися на нього. Лікуючи ідеологічну чи політичну хворобу, ніколи не можна бути грубим і необдуманим, а треба застосовувати підхід "вилікувати хворобу, щоб врятувати пацієнта", що є єдиним правильним і ефективним методом.
No.263
Народна держава захищає народ. Тільки тоді, коли народ має таку державу, він може виховувати і перетворювати себе демократичними методами в масштабах всієї країни, за участю кожного, і позбутися впливу внутрішніх і зовнішніх реакціонерів (який ще дуже сильний, збережеться надовго і не може бути швидко знищений), позбутися поганих звичок і ідей, набутих у старому суспільстві, не дати звести себе на манівці реакціонерам, і продовжувати йти вперед – просуватися до соціалістичного і комуністичного суспільства.
No.264
У будь-якому місці не може існувати кілька найважливіших завдань одночасно. У будь-який момент часу може існувати лише одне головне завдання, доповнене іншими завданнями другого або третього порядку важливості. Отже, особа, що несе повну відповідальність у даній місцині, повинна брати до уваги історію та обставини боротьби в цій місцевості і розставити різні завдання в належному порядку; вона не повинна діяти за кожною інструкцією, що надходить від вищої організації, без будь-якого власного планування, і таким чином створювати безліч "центральних завдань" і стан плутанини і безладу. Також вища організація не повинна одночасно доручати нижчій організації багато завдань, не вказуючи на їхню відносну важливість і терміновість або не уточнюючи, яке з них є центральним, оскільки це призведе до плутанини в кроках, які повинні робити нижчі організації в своїй роботі, і, таким чином, не буде досягнуто жодних конкретних результатів. Мистецтво керівництва полягає в тому, щоб враховувати всю ситуацію і планувати відповідно до історичних умов та існуючих обставин у кожній місцевості, правильно визначити центр ваги і послідовність роботи на кожен період, неухильно виконувати прийняті рішення і домагатися досягнення конкретних результатів.
No.265
Однобічність означає мислення в термінах абсолютів, тобто метафізичний підхід до проблем. В оцінці нашої роботи однобічно розглядати все або як все позитивне, або як все негативне. … Вважати все позитивним – це бачити лише хороше і не бачити поганого, толерувати тільки похвалу і не терпіти критики. Говорити, що наша робота хороша в усіх відношеннях, це не відповідає дійсності. Це неправда, що все добре, є ще недоліки і помилки. Але також не можна сказати, що все погано, і це також не відповідає дійсності. Тут необхідний аналіз. Заперечувати все – це значить думати, не зробивши ніякого аналізу, що нічого не зроблено добре і що велика справа соціалістичного будівництва, величезна
велика справа соціалістичного будівництва, велика боротьба, в якій беруть участь сотні мільйонів людей, є повним безладом, в якому немає нічого вартого похвали. Хоча є різниця між багатьма людьми, які дотримуються таких поглядів, і тими, хто вороже ставиться до соціалістичного ладу, ці погляди дуже помилкові і шкідливі і можуть тільки розчаровувати людей. Неправильно оцінювати нашу роботу або з точки зору того, що все позитивне, або з точки зору того, що все негативне.
No.266
Якщо людина хоче досягти успіху в своїй справі, тобто досягти очікуваних результатів, вона повинна привести свої уявлення у відповідність із законами об'єктивного зовнішнього світу; якщо вони не відповідають, вона зазнає невдачі у своїй практичній діяльності. Після невдачі вона виносить уроки, коригує свої ідеї, щоб вони відповідали законам зовнішнього світу, і таким чином може перетворити невдачу на успіх; це те, що мається на увазі під "невдача – мати успіху" і "падіння в яму, набуття дотепності".
No.267
Женщин любить,
в обманах искусных, —
что по льду скакать
на коне без подков,
норовистом, двухлетнем
коне непокорном,
иль в бурю корабль
без кормила вести,
иль хромцу за оленем
в распутицу гнаться.
***
Откровенно скажу
о мужах и о женах:
мужи тоже лживы;
красно говоря,
но задумав коварство, —
улестим даже умных.
***
Красно говори
и подарки готовь,
чтобы жен соблазнять;
дев красоту
неустанно хваля,
будь уверен в успехе.
***
Никто за любовь
никогда осуждать
другого не должен;
часто мудрец
опутан любовью,
глупцу непонятной.
***
Мужей не суди
за то, что может
с каждым свершиться;
нередко бывает
мудрец безрассудным
от сильной страсти.
No.268
In 2017, at the end of his first year at Samford University, a private Christian university in Birmingham, Alabama, Nathan Peace realized he’d never “pray the gay away” and he’d never “turn straight”.
Peace had grown up in a “churchy” family in Georgia and attended Southern Baptist services his entire life. In high school, he showed up early for Bible study and participated in group prayers before marching band performances. In the 2016 election, he voted for Donald Trump. It’s what he thought he had to do to be a “faithful” Christian.
But for years Peace had remained closeted, agonizing over his sexuality. As far as he knew, he could be gay or he could be a Christian – but he could never be both.
“When I came out as gay, that was the major faith reckoning, because I grew up in a very conservative context. I did not know gay people,” Peace, now 27, said. “It was in that process that I said, ‘What is my faith? What am I doing? What is left of me after this?’”
Peace had begun deconstructing.
No.271
У своїй соціальній практиці люди вступають у різного роду боротьбу і набувають багатого досвіду, як зі своїх успіхів, так і зі своїх невдач. Незліченні явища об'єктивного зовнішнього світу відображаються в мозку людини через її п'ять органів чуття – органи зору, слуху, нюху, смаку і дотику. Спочатку пізнання є перцептивним. Стрибок до концептуального знання, тобто до ідей, відбувається тоді, коли накопичується достатній обсяг перцептивних знань. Це один процес у пізнанні. Це перший етап у всьому процесі пізнання, етап, що веде від об'єктивної матерії до суб'єктивної свідомості, від існування до ідей. На цьому етапі ще не доведено, чи правильно свідомість або ідеї (включаючи теорії, політику, плани або заходи) відображають закони об'єктивного зовнішнього світу, на цьому етапі ще не можна встановити, чи є вони правильними чи ні. Потім настає другий етап процесу пізнання, етап, що веде від свідомості назад до матерії, від ідей назад до існування, на якому знання, отримані на першому етапі, застосовуються в соціальній практиці для з'ясування того, чи відповідають теорії, політика, плани або заходи очікуваному успіху. Взагалі кажучи, ті, що досягають успіху, є правильними, а ті, що зазнають невдачі, – неправильними, і це особливо стосується боротьби людини з природою. У соціальній боротьбі сили, що представляють передовий клас, іноді зазнають поразки не тому, що їхні ідеї хибні, а тому, що в балансі сил, які беруть участь у боротьбі, вони на даний момент не настільки потужні, як сили реакції; тому вони тимчасово зазнають поразки, але рано чи пізно вони обов'язково переможуть. Людське знання робить ще один стрибок через випробування практикою. Цей стрибок важливіший за попередній. Бо тільки він може довести правильність чи неправильність першого стрибка в пізнанні, тобто ідей, теорій, політик, планів чи заходів, сформульованих в ході відображення об'єктивного зовнішнього світу. Іншого способу перевірки істини не існує.
No.272
Існує давня китайська байка, яка називається "Пришелепкуватий старий, який прибрав гори". У ній розповідається про старого, який жив на півночі Китаю давним-давно і був відомий як Пришелепкуватий Старий з Північної Гори. Його будинок виходив вікнами на південь, а за його дверима височіли дві великі вершини – Тайхань і Ванґву, які перегороджували йому шлях. З великою рішучістю він повів своїх синів розкопувати ці гори з мотиками в руках. Інший сивобородий старець, відомий як Мудрий Старець, побачивши їх, насмішкувато сказав: "Як нерозумно ви робите це! Вам, небагатьом, не під силу перекопати ці дві величезні гори". Пришелепкуватий Старий відповів: "Коли я помру, мої сини продовжать цю справу; коли помруть вони, будуть мої онуки, а потім їхні сини та онуки, і так до нескінченності. Гори, які вони є, не можуть стати вищими, і з кожним днем, коли ми копаємо, вони стають на стільки ж нижчими. Чому ж ми не можемо їх прибрати?". Спростувавши хибну думку мудрого старця, він продовжував копати кожен день, непохитний у своєму переконанні. Це зворушило Всевишнього, і Він послав двох ангелів, які віднесли гори на своїх спинах. Сьогодні дві великі гори лежать мертвим вантажем на китайському народі. Одна з них – імперіалізм, а інша – феодалізм. Комуністична Партія Китаю вже давно вирішила їх розкопати. Ми повинні бути наполегливими і невпинно працювати, і ми теж доторкнемося до серця Бога. Наш Господь – це не хто інший, як маси китайського народу. Якщо він підніметься і копатиме разом з нами, то чому б не прибрати ці дві гори?
No.273
Чи може комуніст, який є інтернаціоналістом, одночасно бути патріотом? Ми вважаємо, що не тільки може, але й просто зобов'язаний. Конкретний зміст патріотизму визначається історичними обставинами. Є "патріотизм" японських агресорів і Гітлера, а є наш, правильний комуністичний патріотизм. Комуністи повинні рішуче протидіяти "патріотизму" японських агресорів і Гітлера. Комуністи Японії та Німеччини є посібниками поразки у війнах, які ведуть їхні країни. В інтересах японського і німецького народів всіма можливими засобами домогтися поразки японських агресорів і Гітлера, і чим це поразка буде повнішою, тим краще… Бо війни, розв'язані японськими агресорами і Гітлером, завдають шкоди як народам у себе вдома, так і народам усього світу. Випадок Китаю, однак, відрізняється, тому що він є заручником агресії. Тому китайські комуністи повинні гармонійно поєднувати між собою патріотизм та міжнародний інтернаціоналізм. Ми одночасно інтернаціоналісти і патріоти, і наше гасло: "Боротися, щоб захистити батьківщину від злочинців". Для нас поразка - це злочин, а прагнення до перемоги у Війні Опору - невідворотний обов'язок. Бо тільки в боротьбі на захист Батьківщини можна перемогти агресорів і досягти національного визволення. І тільки досягнувши національного визволення, пролетаріат та інші трудівники зможуть досягти свого власного визволення. Перемога Китаю і повалення імперіалістів-загарбників допоможе народам інших країн. Таким чином, у національно-визвольних війнах патріотизм застосовується до інтернаціоналізму.
No.274
Правильне розгортання руху за виливання невдоволення (кривди, заподіяні трудящим старим суспільством і реакціонерами) і трьох перевірок (на класове походження, виконання обов'язку і волю до боротьби) значно підвищило політичну свідомість командирів і бійців всієї армії в боротьбі за визволення експлуатованих трудящих мас, за загальнонаціональну земельну реформу і за знищення спільного ворога народу – бандитської зграї Чіанг Кайши. Це також значно зміцнило міцну єдність усіх командирів і бійців під керівництвом Комуністичної Партії. На цій основі армія досягла більшої чистоти в своїх рядах, зміцнила дисципліну, розгорнула масовий рух за навчання, і далі розвивала свою політичну, економічну і військову демократію в абсолютно добре керованому і впорядкованому вигляді. Таким чином, армія стала єдиним цілим, де кожен вкладає свої ідеї та сили, армією, яка не боїться жертв і здатна долати матеріальні труднощі, яка проявляє масовий героїзм і відвагу у знищенні ворога. Така армія буде непереможною.
No.275
Командний підхід неправильний у будь-якій роботі, тому що, переступаючи через рівень політичної свідомості мас і порушуючи принцип добровільності масової дії, він відображає хворобу імпульсивності. Наші товариші не повинні вважати, що все, що вони самі розуміють, розуміють маси. Чи розуміють маси і чи готові вони діяти, можна з'ясувати, лише ввійшовши в їхнє середовище і провівши ретельне дослідження. Якщо ми вірно виконаємо це, нам вдасться уникнути командного підходу. Хвостизм у будь-якій роботі також неправильний, адже, опускаючись нижче рівня політичної свідомості мас і порушуючи принцип невпинного ведення мас вперед, він відображає хворобу розширювального підходу. Наші товариші не повинні вважати, що маси не розуміють того, чого вони ще не розуміють. Часто буває так, що маси випереджають нас і прагнуть зробити крок вперед, а наші товариші, не будучи вождями мас, плентаються за певними відсталими елементами, відображаючи їхні погляди і, більше того, приймаючи їх за погляди широких народних мас.
No.277
Понад двадцять років наша Партія щодня веде масову роботу, а останні десять років вона щодня говорить про масову лінію. Ми завжди стверджували, що революція повинна спиратися на народні маси, на те, щоб кожен взявся за цю руку, і виступали проти того, щоб покладатися лише на кількох осіб, які віддають накази. Однак у роботі деяких товаришів масова лінія все ще не проводиться досить ретельно; вони все ще покладаються виключно на жменьку людей, які працюють в глибокому усамітненні. Однією з причин є те, що, що б вони не робили, вони завжди неохоче пояснюють це людям, якими керують, і що вони не зовсім розуміють, чому і як дати волю ініціативі і творчій енергії тих, кого вони ведуть. Суб'єктивно вони теж хочуть, щоб кожен долучився до роботи, але не дають іншим людям можливості усвідомити це, що і як треба робити. У такому випадку, як можна очікувати, що всі почнуть рухатися, і як можна зробити щось добре? Для вирішення цієї проблеми основне, звичайно, проводити ідеологічне виховання по масовій лінії, але в той же час ми повинні навчити цих товаришів багатьом конкретним методам роботи.
No.280
Проведіть дві лінії розмежування. По-перше, між революцією і контрреволюцією, між Єнанем і Сіанем. Деякі не розуміють, що вони зобов'язані провести цю лінію розмежування. Наприклад, коли вони борються з бюрократією, вони говорять про Єнань так, ніби там "все не так", і не можуть порівняти і розрізнити бюрократію в Єнані із бюрократію в Сіані. Це дуже докорінно неправильно. По-друге, всередині революційних рядів необхідно чітко розмежовувати правильне і неправильне, досягнення і недоліки, а також чітко визначати, що з цього є первинним, а що вторинним. Наприклад, досягнення становлять 30 чи 70 відсотків від загального обсягу? Не можна ні применшувати, ні перебільшувати. Треба фундаментально оцінити роботу людини і встановити, чи її досягнення складають 30 відсотків, а помилки – 70 відсотків, чи навпаки. Якщо досягнення складають 70 відсотків від усього, то ця робота повинна затверджуватися як основна. Було б абсолютно неправильно описувати роботу, в якій досягнення є первинними, як роботу, в якій помилки є первинними. У нашому підході до проблем ми не повинні забувати проводити ці дві важливі лінії розмежування, між революцією і контрреволюцією, між досягненнями і недоліками. Ми зуміємо добре впоратися з труднощами, якщо сильно пам'ятатимемо про ці дві різниці; в іншому випадку ми заплутаємося в суті проблем. Для того, щоб добре розрізняти ці відмінності, звичайно, необхідні ретельне вивчення та аналіз. Наше ставлення до кожної людини і кожної справи має бути аналітичним і дослідницьким.
No.281
Зверніть увагу на об'єднання і роботу з товаришами, які відрізняються від вас. Про це слід пам'ятати як на місцях, так і в армії. Це стосується і відносин з людьми, які не є членами Партії. Ми з'їхалися з усіх куточків країни і повинні вміти об'єднуватися в роботі не тільки з товаришами, які дотримуються тих же поглядів, що і ми, але і з тими, хто дотримується інших поглядів.
No.282
"Міцно вхопитися". Тобто Партійний Комітет повинен не просто "вхопитися", а "міцно вхопитися" за свої головні завдання. Вхопитися за щось можна тільки тоді, коли воно вхоплене міцно, без найменшого послаблення. Не вхопитися міцно – це не вхопитися взагалі. Звичайно, не можна схопити щось відкритою рукою. Коли рука стиснута так, ніби хапає щось, але не стиснута дуже міцно, то все одно хватки немає. Деякі з наших товаришів розуміють основні завдання, але їхня хватка не є міцною, і тому вони не можуть досягти успіху в своїй роботі. Не буде нічого, якщо не мати ніякого розуміння, але й не буде нічого, якщо розуміння не буде міцним.
No.283
Без готовності перевага не є справжньою перевагою, а також не може бути ніякої ініціативи. Зрозумівши це, сили, які поступаються, але підготовлені, часто можуть перемогти переважаючого ворога несподіваною атакою.
No.284
Ми повинні очистити наші ряди від імпотентного мислення. Всі погляди, які переоцінюють силу ворога і недооцінюють силу народних мас, є хибними.
No.285
Тільки тому, що ми здобули перемогу, ми ніколи не повинні послаблювати нашу пильність проти шалених планів реваншу імперіалістів та їхніх собак.
No.286
Революції і революційні війни неминучі в класовому суспільстві, і без них неможливий жоден стрибок у суспільному розвитку, повалення реакційних правлячих класів, а отже, неможливе завоювання народом політичної влади.
No.287
Історія свідчить, що війни поділяються на два різновиди: справедливі та несправедливі. Всі прогресивні війни є справедливими, а всі війни, які перешкоджають прогресу, є несправедливими. Ми, Комуністи, виступаємо проти всіх несправедливих воєн, які перешкоджають прогресу, але ми не виступаємо проти прогресивних, справедливих воєн. Ми, Комуністи, не тільки не виступаємо проти справедливих воєн, але й беремо в них активну участь. Що стосується несправедливих воєн, то Перша Світова війна є прикладом, коли обидві сторони боролися за імперіалістичні інтереси, тому комуністи всього світу рішуче виступили проти цієї війни. Спосіб протистояти такій війні – зробити все можливе, щоб запобігти їй до того, як вона розпочнеться, а коли вона вже розпочалася, відповідати війною на війну, несправедливій війні – справедливою війною, коли це можливо.
No.288
У нашій великій країні протиріччя між робітничим класом і національною буржуазією належить до категорії протиріч між народами. Значною мірою класова боротьба між ними є класовою боротьбою всередині народу, оскільки китайська національна буржуазія має подвійний характер. У період буржуазно-демократичної революції вона мала як революційну, так і примирливу сторону свого характеру. У період соціалістичної революції експлуатація робітничого класу з метою отримання прибутку становить одну сторону характеру національної буржуазії, тоді як підтримка Конституції та готовність до соціалістичних перетворень – іншу. Національна буржуазія відрізняється від імперіалістів, поміщиків і бюрократів-капіталістів. Протиріччя між національною буржуазією і робітничим класом – це протиріччя між експлуататором і експлуатованим, яке за своєю природою є антагоністичним. Проте в конкретних умовах Китаю це антагоністичне класове протиріччя може, за правильного підходу, трансформуватися в неантагоністичне і бути вирішене мирними методами. Однак воно перетвориться на протиріччя між нами і ворогом, якщо ми не впораємося з ним належним чином і не будемо дотримуватися політики об'єднання з національною буржуазією, її критики і виховання, або якщо національна буржуазія не прийме цю нашу політику.
No.289
Створити проблеми, зазнати невдачі, знову створити проблеми, знову зазнати невдачі … аж до їхньої загибелі – такою є логіка імперіалістів і всіх реакціонерів у всьому світі, коли вони мають справу з народною силою, і вони ніколи не підуть проти цієї логіки. Це марксистський закон. Коли ми говоримо "імперіалізм лютий", ми маємо на увазі, що його природа ніколи не зміниться, що імперіалісти ніколи не складуть свої м'ясницькі тесаки, що вони ніколи не стануть Буддами, аж до своєї загибелі. Боротися, зазнати поразки, знову боротися, знову зазнати поразки, знову боротися … до перемоги – така логіка народу, і він теж ніколи не піде проти цієї логіки. Це ще один марксистський закон. Російська народна революція слідувала цьому закону, так само як і Китайська народна революція.
No.290
Той, хто хоче пізнати річ, не має іншого способу зробити це, окрім як вступити з нею в контакт, тобто жити (практикувати) в її середовищі. … Якщо ви хочете знання, ви повинні брати участь у практиці зміни реальності. Якщо ти хочеш знати смак груші, ти повинен змінити грушу, з'ївши її сам… Якщо ви хочете знати теорію і методи революції, ви повинні взяти участь у революції. Всі справжні знання беруть свій початок з безпосереднього досвіду.
No.291
Звідки беруться правильні ідеї? Вони падають з неба? Ні. Чи є вони вродженими у свідомості? Ні. Вони походять із соціальної практики і тільки з неї. Вони походять з трьох видів соціальної практики: боротьба за виробництво, класова боротьба та науковий експеримент.
No.292
У сьогоднішній грандіозній боротьбі Комуністична Партія Китаю наполегливо вимагає, щоб усі її керівні органи, усі її члени та кадри якнайповніше розкривали свою ініціативу, яка лише й здатна забезпечити перемогу. Ця ініціатива повинна конкретно проявлятися в здатності керівних органів, кадрів і рядових членів партії до творчої роботи, в їх готовності брати на себе відповідальність, у бурхливій енергії, яку вони демонструють у своїй роботі, в їх сміливості і здатності ставити питання, висловлювати думки і критикувати недоліки, а також у товариському нагляді, який здійснюється за керівними органами і кадрами, що ведуть невпинну боротьбу за перемогу. Інакше "ініціатива" буде порожнім звуком. Проте здійснення такої ініціативи залежить від поширення демократії в партійному житті. Вона не може бути реалізованою, якщо в партійному житті немає достатнього рівня демократії. Тільки в атмосфері демократії є можливість висувати велику кількість здібних людей.
No.293
Маси мають потенційно невичерпний ентузіазм щодо соціалізму. Ті, хто в революційний період може лише слідувати старій рутині, абсолютно не здатні побачити цей ентузіазм. Вони сліпі, і перед ними все пітьма. Часом вони заходять так далеко, що плутають правильне з неправильним і перевертають речі з ніг на голову. Хіба ми не зустрічали достатньо людей такого типу? Ті, хто просто слідує старій рутині, незмінно недооцінюють ентузіазм людей. Як тільки з'являється щось нове, вони завжди не схвалюють і поспішають виступити проти цього. Згодом їм доводиться визнати свою поразку і зайнятися самокритикою. Але наступного разу, коли з'являється щось нове, вони проходять через той самий процес знову і знову. Це їхня модель поведінки по відношенню до всього нового. Такі люди завжди пасивні, завжди не спроможні рухатися вперед у критичний момент, і завжди потребують поштовху в спину, перш ніж вони зроблять крок.
No.294
Останнім часом спостерігається спад ідейно-політичної роботи серед студентів та інтелігенції, з'явилися деякі нездорові тенденції. Дехто вважає, що більше немає потреби перейматися політикою, майбутнім Батьківщини та ідеалами людства. Складається враження, що марксизм колись був у моді, а зараз вже не в моді. Щоб протистояти цим тенденціям, ми повинні посилити нашу ідеологічну та політичну роботу. І студенти, і інтелектуали повинні наполегливо вчитися. Окрім вивчення своїх фахових дисциплін, вони повинні прогресувати як в ідеологічному, так і в політичному плані. Ідеологічно і політично, а це означає, що вони повинні вивчати марксизм, сучасні події і політику. Не мати правильної політичної точки зору – це все одно, що не мати душі. … Всі відділи та організації повинні виконувати свої обов'язки в ідеологічній та політичній роботі. Це стосується Комуністичної Партії, Ліги Молоді, державних відомств, які відповідають за цю роботу, і особливо керівників навчальних закладів та викладачів.
No.295
Забезпечити краще життя для кількох сотень мільйонів китайців і перетворити нашу економічно і культурно відсталу країну на процвітаючу і могутню державу з високим рівнем культури – це нелегке завдання. І саме для того, щоб мати можливість більш компетентно вирішувати це завдання і краще працювати разом з усіма безпартійними людьми, які керуються високими ідеалами і рішуче налаштовані на проведення реформ, ми повинні проводити виправні рухи як зараз, так і в майбутньому, і постійно позбавлятися від того, що є неправильним.
No.296
За полгода до дембеля служащие выбирали себе из первогодок "жену". Согласный на это матрос автоматом получал бонусы: защиту, провиант, возможности, поблажки, недоступные рядовым и "карьерный рост".
Минимальная обязанность - это типичные женские дела: стирка, глажка, создание уюта из подручных вещей, имитация разговора по душам с "мамой" и т. п.
Перед уходом дембель передавал своей "жене" все свои права, тем самым последние резко росли в статусе, не за 2 года, а лишь за 6 месяцев. Но, как правило, потом они не брали себе новых "жен", а предпочитали сходится меж собой в "лесбийские" пары.
К сексуальным контактам никто насильно не принуждал, но за это время многие настолько вживались в роль "жены дмб", что минет с утра был рядовым приветствием.
Это не считалось гомосятиной [ см. подробнее в конце текста, почему; вкратце : так как обычно пихали не в очко, в условиях отсутствия женщин обычных салагам присваивали женские погоняла] и не осуждалось, так как все так делали, хотя, конечно, официально не признавалось.
Кроме того, даже за намёк, что это не "жена" могли жестоко наказать, это приравнивалось как к оскорблению пиdoром, и надо было обосновать базар, за что ты " женатого" пацана обозвал, причём по тяжкой статье оклеветал [ тогда было уголовное наказание за мужеложство; причём для лесбиянок статьи не было].
Офицеры закрывали на это глаза, опасаясь нарушать столь сложную систему и баланс отношений закрытой группы.
Берегли честь мундира: первое правило клуба - никому не говори о клубе.
Жена дембеля - явление было в порядке вещей, к этим матросам относились по особому, избить их считалось жёстким косяком, недостойным мужика.
За приставание к чужим "женам" случались разборки, прилетало даже офицерам. Бывало, что офицеры жили на две семьи, а " #ЖенаДембеля " потом становился походно-полевой женой, приходя служить уже после строчки сразу на непыльную должность.
Хотя чаще всего уходя на дембель они возвращались к обычной жизни, заводили семьи.
О прошлом никто никогда не говорил правду, все учили одну и ту же легенду, как героически служили и давали клятву о молчании.
Однако есть нюанс, который позволяет распознать жену дмб.
Когда дембеля назначали себе "жен", считалось что быть женатым на мужике - западло, и новобранцы получали женские клички. Например, Олег становился Олей, Максим - Машкой, или как нравилось "мужу', типа Андрей становился Кристиной. О чем делалась наколка, или на руке, или на фалангах пальцев, не имеющая ничего общего с зоновской тематикой. За такие татухи потом сами "жены" обычно поясняли, что это имя их девушки на гражданке.
No.297
Наша Партія визначила генеральну лінію і загальну політику китайської революції, а також різні конкретні напрямки роботи і конкретну політику. Однак, хоча багато товаришів пам'ятають конкретні напрямки роботи і конкретну політику нашої партії, вони часто забувають її генеральну лінію і загальну політику. Якщо ми дійсно забудемо генеральну лінію і генеральну політику партії, то будемо сліпими, недоробленими, затуманеними революціонерами, а коли будемо здійснювати конкретну лінію роботи і конкретну політику, то втратимо орієнтири і будемо коливатися то вліво, то вправо, внаслідок чого страждатиме робота.
No.300
Зміни в суспільстві зумовлені насамперед розвитком внутрішніх суперечностей суспільства, тобто суперечності між продуктивними силами і виробничими відносинами, суперечності між класами і суперечності між старим і новим; саме розвиток цих суперечностей штовхає суспільство вперед і дає поштовх до придушення старого суспільства новим.
No.302
Есенинская поэзия по существу своему есть мужичок, наполовину превратившийся в «ухаря-купца»: в лаковых сапожках, с шёлковым шнурком на вышитой рубахе, «ухарь» припадает сегодня к ножке «государыни», завтра лижет икону, послезавтра мажет нос горчицей половому в трактире, а потом «душевно» сокрушается, плачет, готов обнять кобеля и внести вклад в Троице-Сергиевскую лавру «на помин души». Он даже может повеситься на чердаке от внутренней пустоты. «Милая», «знакомая», «истинно русская» картина!
Идейно Есенин представляет самые отрицательные черты русской деревни и так называемого «национального характера»: мордобой, внутреннюю величайшую недисциплинированность, обожествление самых отсталых форм общественной жизни вообще.
No.303
…о Горьком судить трудно, приходится разбираться в массе того, что пишется и говорится о нём. Пьесы его „На дне“ я не видел и плохо знаком с ней, но уж таких рассказов, как, например, „Мой спутник“ или „Челкаш“, для меня достаточно, чтобы считать его писателем далеко не маленьким. „Фому Гордеева“ и „Трое“ читать нельзя, это плохие вещи, и „Мещане“, по-моему, работа гимназическая, но ведь заслуга Горького не в том, что он понравился, а в том, что он первый в России и вообще в свете заговорил с презрением и отвращением о мещанстве, и заговорил именно как раз в то время, когда общество было подготовлено к протесту. И с христианской, и с экономической, и с какой хочешь точки зрения мещанство большое зло, оно, как плотина на реке, всегда служило только для застоя, и вот босяки, хотя и не изящны, хотя и пьяны, но все же надежное средство, по крайней мере оказалось таковым, и плотина, если и не прорвана, то дала сильную и опасную течь. Не знаю, понятно ли я выражаюсь. По-моему, будет время, когда произведения Горького забудут, но он сам едва ли будет забыт даже через тысячу лет. Так я думаю, или так мне кажется, и быть может, я и ошибаюсь
No.304
I have to tell this to set the record straight, Jim Jones did not order the suicides, the reason we thought that is because of that last, (heavily altered, tampered with last tape) Jim did not order Leo Ryan's death, it was the Cocaine Importing Agency that secretly did the deed via chief of operations Dwyer, Jim knew all hell was about to break loose once the U.S. found out about the murders, and he and his followers were to take the blame, he was a broken man (you can see it on his face and mood on those haunting last pieces of news footage, the footage we were allowed to see, there was alot of that missing too) and that was the final straw, he only wanted to protect his followers from anymore suffering, and he thought suicide was the only option left. But he couldn't do it, they started to but stopped. Those people were all still alive as late as the next day (say 2:00a.m. and even later that Sunday morning) there is another tape that was found in Jonestown and confirms this. The Green Berets were flown in from Panama and arrived at about midnight that Saturday, they along with some of the Hilltown mercenaries forcibly injected the cyanide into the necks and shoulder blades of over 800 adults and 300 children, some were also shot point blank, and in the back as they tried to flee into the jungle, then the bodies were dragged back and neatly (arranged) the way they were found by Guyanese and News journalists that Sunday into Tuesday, there was so much involvement with U.S., Russian, Forbes Burnham, Britain, etc. So much secrecy involved its sickening, over half the Green Berets sent into Jonestown later committed suicide the guilt was too much, Jim Jones had a body double, that was the body that was found at Jonestown, his chest tattoo is not seen on the "fake" Jim. Jim Jones was flown out to Belo Horizonte Brazil on Sunday morning when the Green Berets arrived and promised Jim, that they would also evacuate the rest of his followers, but that never happened, he was allowed to live for his service to the Agency and most likely paid off, to live in obscurity in Brazil or elsewhere in South America, but who knows what happened to him once he found out he was painted to look like a homicidal maniac, and the "mastermind" behind those suicides. Jim never killed anything or anyone, truth is the government saw how well Jonestown was working, a utopia free of racism, and hatred, and they pulled the plug quickly because they didn't want the rest of the world to want to live in harmony with the Earth and would have been truly free from government oppression and slavery to money…sounds familiar??? God and Jesus are the only truth, don't let Satan's minions enslave your mind, and eventually your soul by robbing you of God's plan for all of us, Jim Jones was making heaven on Earth a reality, but sadly became a victim of Satanic forces, we who choose God will be taken off this Earth and away from Satan and his goons….please know this. Time is quickly running out. Peace and Love for every living thing, God's plan for all. You know that alot of those "so called" conspiracy theory and highly sensitive topic sites, are deliberately set up by intelligence agencies to "fish" or "bait" essentially luring individuals who show some kind of interest in taboo subjects, one perfect example of this is none other than Alex Jones, wow interesting another "Jones". Anyway Alex is working for the NSA and CIA, he's not only a "baiter" but a disinformation specialist. This is just one of way too many to list, heck the entire "dark web" or 99% is run by intelligence agencies its a "World Wide Web" allright.
No.305
All of social media, especially Facebook, which is nothing more than a finely tuned "MySpace". It's a dream come true for the CIA, NSA, FBI, and of course China and Putin are part of the "WEB". They tricked people into giving them most of their personal info, next of kin, and who they know, and so on, an so on. That's MetaData 101, and is basically just an extension of the (Cold War Era) Stalinist controlled "walled" Berlin East German "Stazi" or Russian backed secret police who had files in manilla envelopes in a secret warehouse on all their citizens, and would have loved to have had the technology that is presently available. Basically "Social Media" lures people into unknowingly giving Big Brother access to their lives, and activities. It essentially did all the hard work for these agencies and is very clever for having achieved a 100 years of footwork in about 10 years. I smelled a fish way back in the MySpace circa (2005) craze, and utilized it accordingly. Remember that thing lil' Georgy Bush started in (2001) called the "Patriot Act"? Well way back in the days of (LoomPanics), if you are familiar with that. I was alerted to the coming Orwellian nightmare early on, which is now in its active phase, and is nothing more than a Marxist plan to topple the United States from within, and dominate the world. The files have been made and the chips have been around since the 90's commercially. The choice to make will be one of total enslavement. Or glorious freedom and peace through the almighty GOD and the Lord of Lord, King of Kings, JESUS CHRIST. Satan is winning, but not for long, just know Ol' Lucifer is the man behind the curtain and the one controlling 90% of our government and the world. Choose GOD, JESUS, and The HOLY GHOST and you'll be fine. Time is running out. GOD is the "Scientist" and Supreme Creator of all we know, he wants nothing but peace and love for every living thing, and all those who believe in HIM and what JESUS did will be taken off this Horrible planet and begin a "NEW" eternal life with him.
No.306
Зрештою, національна боротьба – це питання класової боротьби. Серед білих у Сполучених Штатах лише реакційні правлячі кола гноблять представників темношкірого населення. Вони жодним чином не можуть представляти робітників, фермерів, революційну інтелігенцію та інших освічених людей, які складають переважну більшість білого населення.
No.307
Я вважаю, що для нас погано, якщо людина, політична партія, армія чи школа не атакується ворогом, бо в такому випадку це однозначно означатиме, що ми опустилися до рівня ворога. Добре, якщо нас атакує ворог, бо це доводить, що ми провели чітку лінію розмежування між ворогом і собою. Ще краще, якщо ворог нападає на нас дико і змальовує нас абсолютно чорними та без жодних чеснот – це свідчить про те, що ми не тільки провели чітку лінію розмежування між ворогом і собою, але й багато чого досягли у своїй роботі.
No.309
>угрупування, що кидється гімном на вулиці заради спасіння людства
>добре, що нас хейтять. доводить, що ми на вірному шляху
No.310
В умовах, що склалися сьогодні в Китаї, протиріччя між людьми складаються з протиріч всередині робітничого класу, протиріч всередині селянства, протиріч всередині інтелігенції, протиріч між робітничим класом і селянством, протиріч між робітниками і селянами, з одного боку, і інтелігенцією – з іншого, протиріч між робітничим класом та іншими верствами трудящих, з одного боку, і національною буржуазією – з іншого, протиріч всередині національної буржуазії, і так далі. Наш Народний Уряд – це Уряд, який справді представляє інтереси народу, це Уряд, який служить народу. Тим не менш, певні протиріччя між урядом і народом все ще існують. Це і протиріччя між інтересами держави, інтересами колективу та інтересами особистості; між демократією і централізмом; між керівниками і керованими; протиріччя, що виникають внаслідок бюрократичного стилю роботи окремих державних службовців у їхніх стосунках з масами. Все це також є протиріччями між людьми. Взагалі кажучи, в основі протиріч між людьми лежить базова тотожність їхніх інтересів.
No.311
Питання придушення контрреволюціонерів – це питання боротьби між нами і ворогом, протиріччя між нами і ворогом. Серед народу дехто бачить це питання в дещо іншому світлі. Є два типи людей, які дотримуються поглядів, відмінних від наших. Ті, хто має ”правий” спосіб мислення, не роблять різниці між ворогом і нами і приймають ворога за наш власний народ. Вони вважають друзями тих, кого широкі маси вважають ворогами. ”Ліві” перебільшують протиріччя між нами і ворогом до такої міри, що приймають певні протиріччя між людьми за протиріччя з ворогом і вважають контрреволюціонерами осіб, які насправді не є контрреволюціонерами. Обидва ці погляди неправильні. Жоден з них не може привести до правильного вирішення питання про придушення контрреволюціонерів і до правильної оцінки цієї роботи.
No.312
Єдиним істотним способом розв'язання питань ідеологічного характеру або спірних питань серед народу є демократичний метод, метод дискусії, критики, переконання і виховання, а не метод примусу чи репресій. Для того, щоб мати можливість ефективно продовжувати свою виробничу і навчальну діяльність, а також належним чином влаштовувати своє життя, люди хочуть, щоб їхній уряд, відповідальні за виробництво і культурно-освітні організації видавали відповідні накази, які мають обов'язковий характер. Здоровий глузд підказує, що без таких адміністративних приписів підтримання громадського порядку було б неможливим. Адміністративні розпорядження і метод переконання і виховання доповнюють один одного у вирішенні протиріч між людьми. Навіть адміністративні приписи щодо підтримання громадського порядку повинні супроводжуватися переконанням і вихованням, оскільки в багатьох випадках самі по собі приписи не спрацьовують.
No.313
"Війна є продовженням політики". У цьому сенсі війна є політикою, а сама війна є політичною дією; з давніх часів не було жодної війни, яка б не мала політичного характеру… Однак війна має свої специфічні особливості, і в цьому сенсі її не можна ототожнювати з політикою взагалі. "Війна є продовженням політики іншими … засобами". Коли політика розвивається до певного етапу, за яким вона не може продовжуватися звичними засобами, починається війна, щоб змести перешкоди зі шляху… Коли перешкоду усунуто і наша політична мета досягнута, війна припиняється. Проте, якщо перешкода не буде повністю зметена, війна буде продовжуватися до тих пір, поки мета не буде повністю досягнута… Тому можна сказати, що політика – це війна без кровопролиття, а війна – це політика з кровопролиттям.
No.314
Згідно з марксистською теорією держави, армія є головним компонентом державної влади. Той, хто хоче захопити і утримати державну владу, повинен мати сильну армію. Дехто висміює нас як прихильників "всемогутності війни". Так, ми є прихильниками всемогутності революційної війни; це добре, це не погано, це по-марксистськи. Зброя російської комуністичної партії створила соціалізм. Ми створимо демократичну республіку. Досвід класової боротьби в епоху імперіалізму вчить нас, що тільки силою зброї робітничий клас і трудящі маси можуть перемогти озброєну буржуазію і поміщиків; в цьому сенсі ми можемо сказати, що тільки за допомогою зброї можна перетворити весь світ.
No.315
Війна, це чудовисько взаємного винищення людей, буде остаточно ліквідована прогресом людського суспільства, і це станеться в недалекому майбутньому. Але є тільки один спосіб її знищити – це протиставити війні війну, контрреволюційній війні – революційну війну, національній контрреволюційній війну – національну революційну війну, контрреволюційній класовій війні – революційну класову війну … Коли людське суспільство просунеться до того, що класи і держави будуть знищені, не буде більше воєн, контрреволюційних чи революційних, несправедливих чи справедливих; це буде епоха вічного миру для людства. Наше вивчення законів революційної війни випливає з бажання ліквідувати всі війни. У цьому полягає відмінність між нами, комуністами, і всіма експлуататорськими класами.
No.316
Когда вы что-то делаете без любви и непрофессионально – это халтура,
без любви и профессионально – это ремесло,
непрофессионально, но с любовью – это хобби,
профессионально и с любовью – это искусство.
No.317
У сфері теорії слід зруйнувати коріння ультрадемократії. По-перше, слід зазначити, що небезпека ультрадемократії полягає в тому, що вона пошкоджує або навіть повністю руйнує партійну організацію, послаблює або навіть повністю підриває боєздатність партії, роблячи її нездатною виконувати свої бойові завдання і тим самим спричиняючи поразку революції. Далі слід зазначити, що джерелом ультрадемократії є індивідуалістична відраза дрібної буржуазії до дисципліни. Коли ця риса потрапляє в партію, вона переростає в ультрадемократичні ідеї в політичному та організаційному плані. Ці ідеї абсолютно несумісні з бойовими завданнями пролетаріату.
No.318
Народився бог на санях
в лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки у крисанях
і принесли місяць круглий.
Ніч у сніговій завії
крутиться довкола стріх.
У долоні у Марії
місяць — золотий горіх.
No.319
Методи, розроблені для покращення підконтрольності суспільства його правителям, стали набагато витонченішими, але політичні мотиви, що ними керують, змінилися несуттєво. Привласнення, контроль і маніпуляція (в прямому сенсі цього слова) залишаються найбільш помітними. Якщо ми уявимо собі державу, яка не має надійних способів перерахувати і визначити місцезнаходження свого населення, оцінити своє багатство і нанести на карту свої землі, ресурси і населені пункти, ми уявимо собі державу, чиє втручання в суспільство обов'язково буде грубим. Суспільство, яке є відносно непрозорим для держави, таким чином ізольоване від деяких форм тонко налаштованого державного втручання, яке як вітається (загальна вакцинація), так і викликає обурення (податки на доходи фізичних осіб). Втручання, яких воно зазнає, зазвичай відбуваються за посередництва місцевих спостерігачів, які знають суспільство зсередини і, швидше за все, мають свої власні інтереси. Без такого посередництва – а часто і з ним – дії держави, швидше за все, будуть невмілими, значно перевищуватимуть або не досягатимуть поставленої мети.
No.320
Природознавство – це одне зі знарядь людини в її боротьбі за свободу. Щоб досягти свободи у суспільстві, людина повинна використовувати соціальні науки, щоб зрозуміти і змінити суспільство, здійснити соціальну революцію. Щоб досягти свободи у світі природи, людина повинна використовувати природничі науки, щоб зрозуміти, підкорити і змінити природу і таким чином досягти свободи від природи.
No.321
Ідеалізм і метафізика – це найпростіші речі в світі, тому що люди можуть говорити скільки завгодно нісенітниць, не спираючись на об'єктивну реальність і не перевіряючи їх на практиці. Матеріалізм і діалектика, з іншого боку, потребують зусиль. Вони повинні ґрунтуватися на об'єктивній реальності і бути випробувані нею. Якщо не докладати зусиль, можна скотитися до ідеалізму та метафізики.
No.322
Тільки той, хто суб'єктивно, однобоко і поверхнево підходить до проблем, буде самовдоволено віддавати накази, команди або директиви, як тільки прибуде на місце події, не враховуючи обставин, не розглядаючи речі в їх сукупності (їх історію і їх сучасний стан в цілому) і не вникаючи в суть речей (їх природу і внутрішні зв'язки між одними речами та іншими). Такі люди неодмінно зашпортуються, спотикаються і падають.
No.323
Ми завжди повинні думати головою і все ретельно обдумувати. Поширена приказка говорить: "Насупивши брови, натрапиш на стратегему". Іншими словами, багато роздумів породжує мудрість. Для того, щоб позбутися сліпоти, яка в значній мірі існує в нашій Партії, ми повинні заохочувати наших товаришів думати, вчитися методу аналізу і культивувати звичку до аналізу.
No.324
>Leto believes that a female army is a nurturing disciplinarian, while a male army is essentially predatory, always turns against its civilian support base in the absence of an enemy, and has "a strong tendency toward homosexual activities".
No.325
Кожен, хто займається практичною роботою, повинен досліджувати умови на нижчих рівнях. Таке дослідження особливо необхідне тим, хто знає теорію, але не знає реальних умов, бо інакше вони не зможуть пов'язати теорію з практикою. Хоча моє твердження "Без дослідження немає права говорити" було висміяне як "вузький емпіризм", я й досі не шкодую про те, що зробив це; навпаки, я все ще наполягаю на тому, що без дослідження не може бути ніякого права говорити. Є багато людей, які "щойно зійшовши з офіційної карети", здіймають галас, висловлюють думки, критикують те і засуджують те; але насправді десять з десяти з них зазнають поразки. Бо такі думки чи критика, які не ґрунтуються на ретельному дослідженні, є нічим іншим, як безграмотною балаканиною. Незліченну кількість разів наша партія страждала від рук цих "імперських посланців", які кидалися сюди, туди і всюди. Сталін справедливо каже, що "теорія стає безцільною, якщо вона не пов'язана з революційною практикою". І справедливо додає, що "практика блукає в темряві, якщо її шлях не освітлений революційною теорією". Нікого не можна називати "вузьким емпіриком", окрім "практичної людини", яка блукає в темряві і якій бракує перспективи та передбачення.
No.326
Правильні розпорядження командування випливають з його правильних рішень, його правильні рішення випливають з його правильних суджень, а його правильні судження випливають з ретельної і необхідної розвідки, а також з обмірковування і зведення воєдино даних різного роду, зібраних розвідкою. При цьому слід застосовувати всі можливі і необхідні методи розвідки, обмірковувати зібрані відомості про становище противника, відкидаючи сміття і вибираючи істотне, усуваючи помилкове і зберігаючи істинне, йдучи від одного до іншого і від зовнішнього до внутрішнього; потім, беручи до уваги умови на своєму боці, вивчаючи обидві сторони і їх взаємовідносини, формуючи таким чином свої судження, приймаючи рішення і розробляючи плани.
розробляє свої плани. Таким є повний процес пізнання ситуації, який проходить воєначальник перед тим, як сформулювати стратегічний план, план кампанії або план бою.
No.327
Ще один момент, про який слід згадати у зв'язку з внутрішньопартійною критикою, полягає в тому, що деякі товариші, виступаючи з критикою, ігнорують головні проблеми і обмежуються другорядними моментами. Вони не розуміють, що головне завдання критики – вказати на політичні та організаційні помилки. Щодо особистих недоліків, якщо вони не пов'язані з політичними та організаційними помилками, не потрібно бути надмірно критичним, інакше товариші, яких стосується критика, будуть розгублені, і не знатимуть, що їм робити. Більше того, як тільки така критика розвинеться, є велика небезпека, що в Партії увага буде сконцентрована виключно на дрібних недоліках, і всі стануть боязкими і обережними, забувши про політичні завдання Партії.
No.328
Ми виступаємо за активну ідеологічну боротьбу, бо вона є зброєю для забезпечення єдності в Партії та революційних організаціях в інтересах нашої боротьби. Кожен комуніст і революціонер повинен взяти в руки цю зброю. Але лібералізм відкидає ідеологічну боротьбу і виступає за безпринципний мир, тим самим породжуючи занепадницькі, філістерські настрої і приводячи до політичного виродження окремих одиниць і осіб в Партії і революційних організаціях.
No.329
Комуніст повинен мати широкий кругозір, він повинен бути стійким і активним, дивитися на інтереси революції як на своє життя і підпорядковувати свої особисті інтереси інтересам революції; завжди і скрізь він повинен дотримуватися принциповості і вести невтомну боротьбу проти всіх неправильних ідей і дій, щоб консолідувати колективне життя Партії і зміцнити зв'язок між Партією і масами; він повинен більше піклуватися про Партію і маси, ніж про будь-яку окрему людину, і більше піклуватися про інших, ніж про себе самого. Тільки так він може вважатися комуністом.
No.330
Ми, Комуністи, повинні вміти інтегруватися з масами в усіх питаннях. Якщо члени та членкині нашої Партії проведуть все своє життя, сидячи вдома, і ніколи не вийдуть на вулицю, щоб зустріти світ і відважно йти назустріч бурі, яка користь від них буде китайському народу? Ніякої, і нам не потрібні такі люди в якості членів та членкинь Партії. Ми, Комуністи, повинні вийти назустріч світові і сміливо йти назустріч бурі, великому світові масової боротьби і могутній бурі масової боротьби.
No.331
Наші партійні організації повинні бути поширені по всій країні, і ми повинні цілеспрямовано готувати десятки тисяч кадрів і сотні першокласних масових лідерів. Це повинні бути кадри і керівники, які добре знають марксизм-ленінізм, політично далекоглядні, компетентні в роботі, сповнені духу самопожертви, здатні самостійно вирішувати проблеми, стійкі в умовах труднощів, вірні і віддані
у служінні нації, класу і Партії. Саме на ці кадри і лідерів Партія спирається в своїх зв'язках з членами і масами, і саме спираючись на їх тверде керівництво масами, Партія може домогтися успіху в перемозі над ворогом. Такі кадри і провідники повинні бути вільні від егоїзму, від індивідуалістичного героїзму, показухи, лінощів, пасивности і зарозумілого сектантства,
а повинні бути самовідданими національними і класовими героями; саме таких якостей і такого стилю роботи вимагають від членів, кадрів і керівників нашої Партії.
No.332
Грунтовний матеріаліст – безстрашний; ми сподіваємося, що всі наші товариші по боротьбі хоробро візьмуть на себе свої обов'язки і подолають усі труднощі, не боячись жодних невдач, не соромлячись критикувати нас, комуністів, і давати нам свої пропозиції. "Хто не боїться смерті від тисячі порізів, той відважується скинути імператора з коня" – саме такий незламний дух потрібен нам у нашій боротьбі за побудову соціалізму і комунізму.
No.333
Для того, щоб по-справжньому зрозуміти марксизм, треба вивчати його не тільки з книжок, але головним чином через класову боротьбу, через практичну роботу і тісний контакт з масами робітників і селян. Коли на додаток до читання марксистських книг наші інтелектуали отримають певне розуміння через тісний контакт з масами робітників і селян і через власну практичну роботу, ми всі будемо говорити однією мовою, не тільки спільною мовою патріотизму і спільною мовою соціалістичного ладу, але, ймовірно, навіть спільною мовою комуністичного світогляду. І якщо це відбудеться, всі ми, безумовно, зможемо значно краще співпрацювати.
No.334
Александр Свияш в своей книге «Проект Человечество: успех или неудача?» приводит примерные экспертные оценки уровня примативности жителей различных стран (серьёзных исследований на эту тему пока не проводилось). Поскольку примативность не оценивается в каких-то специальных единицах, автор предлагает оценивать её величину в процентах.
Так, наиболее высокими показателями примативности обладают жители стран Африки, Азии и Ближнего Востока. В среднем их примативность можно оценить в 75-80%. Жители стран Средней Азии и Кавказа (бывшие республики СССР) в среднем имеют показатели примативности 65-70%. Для стран, где преобладают импульсивные и пылкие «латиносы», характерен уровень примативности примерно 60-70%.
Примативность жителей европейской части России можно оценить в 55-60%, и она постепенно уменьшается в связи со стабилизацией экономической и политической ситуации в последние годы. Примативность коренного населения США (без учёта афроамериканцев) можно оценить в 40-45%. Примативность жителей Европы (исключая южные страны с исторической примесью арабской крови) можно оценить в 20-25%.
Следует понимать, что это лишь усреднённые цифры по отношению ко всему населению страны – так что, естественно, что в его числе будет некоторое количество людей с гораздо большими и гораздо меньшими показателями примативности. Поэтому не нужно принимать приведенные цифры как основание для личной обиды, проявления нетолерантности или расизма, - разумно напоминает автор книги. В конце концов, высокая примативность имеет массу выгодных моментов, которые мы подробно обсудим далее.
No.335
It's called consolidation. strengthen governments and corporations, weaken individuals, and with taxes, this can be done imperceptibly over time. – Deus Ex guy.
No.336
Заметил такую тенденцию, что пидорашка русофобствует, пожалуй больше чем любой хохол. Особенно заметно это по выписыванию всего и вся в НИНУЖНА , а так же только выиграли. Мобилизованные — сами пошли, могли бы не ходить, ахаха. Грибочки из лднр — этих не жалко. Вагнер — зеки, отребье и бичи, опять-таки не жалко. Тувинцы и прочие эвенки — вообще похую. Добровольцы идущие на фронт от нищеты — сами пошли, не жалко.
No.337
Між звичайним цивільним і солдатом є прірва, але це не Велика китайська стіна, і її можна швидко подолати, а шлях до подолання – участь у революції, у війні. Говорячи, що цьому нелегко навчитися і застосовувати, ми маємо на увазі, що важко навчитися досконало і вміло застосовувати. Говорячи, що цивільні можуть дуже швидко стати солдатами, ми маємо на увазі, що переступити поріг неважко. Щоб поєднати ці два твердження, можна навести китайське прислів'я: "Ніщо в світі не є складним для того, хто береться за це". Переступити поріг не важко, і оволодіти ним теж можливо, якщо поставити собі за мету і добре вчитися.