No.54
Сиджу з двома тайваньськими проститутками в берлінському парку і кайфую.
пруф.jpg
No.55
>>54>Сиджу з двома тайваньськими проституткамВони хоча би з хуями?
No.56
>>53Ваще похую. У мене в житті ніхуя не помінялось. А якщо й помінялось то на краще. Тепер не треба наморднікі носити, а для мене це дуже важно.
No.57
>>56Кому війна, а кому мати рідна. Ходять чутки, що в де-яких регіонах хотіли відновити масочки, але це до того, доки йобані шахіди не почали літати по всій Україні. Отака хуйня. Полтавська область ніби на першому місці зараз по ковід-заражених, але навряд це не точно. У всякому разі краще б масочки носили б, ніж ця злоїбуча війна…
No.58
>>56> Тепер не треба наморднікі носитиА нащо ти носив їх, дурню? Тебе хтось зробив своїм собакою?
No.59
у сумах маски знову актуальні
No.60
>>59Не кажи мені про Суми, любчику. З 23 по 5-ту комендантська, але масочки носять. Мене свого часу бісило пояснювати колгоспникам, що у Харківській області КГ закінчується О ШОСТІЙ, БЛЯДЬ, І МЕНІ ПО ХУ Ю, ЩО ВИ ІЗ СУМСЬКОЇ! А так все спокійно, дуже приємні люди.
No.61
>>60атб в 4 відкривають, але у цей час не світять ліхтарі на вулиці, так само як і ввечері
No.63
>>53пришло время вести священную войну за демократию и свергнуть коррумпированное мафиозное правительство России, давайте все будем Джоном Макклейном и Сэмюэлем Л. Джексоном, чтобы взорвать Путина
No.64
Чекаю коли двоногі черви-підари людьми стануть. Не скажу, що результат мене влаштовує, але постійно бачу прояви людського навіть в кончених їбанашок.
No.66
>>65Червем-підаром я себе не вважаю, але справді недалеко відійшов. Я відчуваю, що обстріли мене роблять кращою людиною.
No.67
>>66>Я відчуваю, що обстріли мене роблять кращою людиноюТи саб, правильно зрозумів?
No.68
>>67Я твій піджин не розуміти
No.69
>>68Саб — від Submissive slut.
No.72
>>71
make yourself a favor. calm the fuck down outta here.
No.73
Щось подібне до ностальгії щодо перших днів-місяця війни в мене є, може я їбанутий?
Тоді відчувалось як світ змінився, кожен день новини одна їбанутіша іншої. Згадується як я закупався припасами, цигарками, збирав шмотки та документи. Ночував на дачі, жрав заготовлені харчі, курив у каптьоркі, постійно переглядав новини, спав вдітий, оглядав двір перед сном та грав у This war of mine, лол. Побував на блокпосту разок, холодно було пізда. В магазинах пусті полиці, цигарки доводилось шукати де купити.
Хоча мені певно легко говорити про всю цю хуйню, бо мою місцевість війна майже не зачепила.
Загалом "Люди бігають суєтяться, а мені нравиця…"
No.74
>>73>може я їбанутийАбсолютно ні. Так само відчував тоді сенс життя, аж з вухів перло. Можу зрозуміти, чому ти ностальгуєш.
Щоправда я більше сумую за блекаутами. Я ще ніколи не був такий
продуктивний за останні роки, як тоді. Навіть прочитав недавно маніфест Унабомбера, щось таки в ньому є.
No.75
>>74О, блекаути то тема, дійсно. Якби не навчання їбане, то взагалі краса була б. Здавати борги та писати важливі роботи в умовах відключень це лайно.
No.76
>>75>Здавати борги та писати важливі роботи в умовах відключень це лайно.Та й працювати не дуже, особливо якщо працюєш віддалено. Але якщо взяти дозвілля — то відрубаний інтернет йде на користь.