No.18
>>17> в другому я згадував перший сон як саме сон.> З вами колись було таке?Так, ОП, було. Але тільки з кошмарами, на жаль =)
Тобто, було таке, коли був сон у сні, ти прокидався, усвідомлював що ти спав у сні і що спиш зараз, а прокинутися не можеш, бо то є жах.
Ти намагаєшься відкрити очі, а вони зашиті. Намагаєшься відчинити рот - він теж зашитий, на цвяхи.
А коли ти вже відкриваєш очі, ти рвеш собі віки, через несамовиту біль, яка б, здавалося, продовжувалася майже вічність і бачиш - це. Страховисько, яке нагадує жахливий вишкребок симбіозу людини та зомбі.
Після такого я прокидався з криками, судомами та несамовитим жахом на обличчі з подумкою, щоб далі таке не наснилося…
No.20
>>18>Тобто, було таке, коли був сон у сні, ти прокидався, усвідомлював що ти спав у сні і що спиш зараз, а прокинутися не можеш, бо то є жах.Ох, то жахливо, співчуваю.
У мене дещо інша історія. Спершу снилося одне, потім я прокинувся попісяти, а коли заснув удруге, то в другому сні згадував
нібито в розмові перший сон, що от, мовляв, така дурня наснилася.
А як у тебе зі свідомими снами?
lucid dreaming No.21
>>20> А як у тебе зі свідомими снами?Ніяк. Немає і все. Є тільки такі, які писав вище, які усвідомлював, що у сні, але керувати не можу. З керуванням ніколи не було, але б хотілося, звичайно.
Можна було б взяти якуйсь чудову рудоволосу цнотливу дівчину рочків 15-18, яка виглядає так тендітно, неначе тонесенька роза у зливу, яка тільки й наровить зламатися, та й приголубити таку.
До речі, про сни та НоФап.
Якщо ти надумаєш якось припинити самозадовільнятися, то тобі частіше будуть снитися дівки, які тобі подобаються (звичайні сни, навіть не еротичні). Будеш собі у царстві Гіпнозу з дівчатками гуляти та розмовляти, неначе твоя наречена.
No.22
>>21>З керуванням ніколи не було, але б хотілося, звичайноЯк я зрозумів, ти усвідомлював, що спав і прокидався знов уві сні. Це доволі цікаво і як троп використаний у сюжетах фільмів жахів.
Натомість я усвідомлювався в першому шарі сну, скажімо так. Небагато разів
два-три і щойно розумів, що все навколо сон, то надто радів і мене майже зразу ж викидало в яв.
>Якщо ти надумаєш якось припинити самозадовільнятися, то тобі частіше будуть снитися дівки, які тобі подобаються (звичайні сни, навіть не еротичні). Будеш собі у царстві Гіпнозу з дівчатками гуляти та розмовляти, неначе твоя наречена.Я маю дівчину, мене свідомі сни цікавлять не через брак жіночої уваги. Хоча лайфхак легітимний, вірю.
No.23
>>22> Я маю дівчину, мене свідомі сни цікавлять.От ти чорт, змусив мене заздрити!
No.24
Сьогодні у кунсткамері.
Під впливом сну про нумізматику спробував за допомогою онлайн-ресурсів інвентаризувати монети, які рандомно відкладав — і виявив, що маю добрий шмат обігових монет України.
Перебрав, почистив — і задоволений. Хоч одне потенційне хобі не біля компа.
Лишилося купити альбом, щоб їх гарненько поскладати, і потроху добирати екземпляри, котрих бракує.
No.25
Сьогодні мені приснилося як я потрапив в сюрреалістичний світ. Те початкове місце, де я спочатку опинився, чимось нагадувало мені берег на [одній вулиці], але все ж воно було дуже відмінним від нього, наприклад, там була сіра трава і ширша стежка. Знаю, що там я збирав книги і взагалі будь-які записи(за весь час я зібрав книг 6-7 а також кілька записів, один з яких взагалі якесь дослідження). Я ходив по завалах великої будівлі, від якої віддавало чимось класичним в плані архітектури і збирав книжки, якщо такі знаходив. Блукаючи, я побачив велику стопку книг, я відразу підбіг до них, і почав збирати у, начебто, свій чорний портфель. Знаю що, ще, якимось чином, я з'являвся у якійсь будівлі, цілій, але дуже старій. Там я мав жити. А також там були інші люди, наприклад, жіночка, яка була нервовою, і взагалі дивною. Також я там побачив маленьку рудоволосу дівчинку, яка всміхалася до мене, я впустив її до себе. Заново до руїн. Поки я збирав книжки я побачив скелета з серцем всередині, як він ходив неподалік. Мені здалося, що це його книги, і що я роблю погано, коли забираю їх. Я підійшов до нього, аби запитати щось(вже не пам'ятаю що саме). Знаю що я запропонував йому аби ми розділили усі книжні здобутки в одну велику бібліотеку. Він, опинилося, також збирав книжки. До речі про нього: він був мого ж зросту, його обличчя було дуже несиметричне: праве око було нижче і правіше за ліве, яке, в свою чергу, було вище. Також, все його обличчя, було чимось схоже на нормальне людське, але взагалі, це був просто череп, покритий замість шкіри, ще одним шаром кістки. В цій кістці також був виріз для очей, які були дуже глибоко посаджені, і взагалі не рухались. Самі очі, начебто світилися, бо я бачив білі зрачки в них. Він мені розповів що не можна всьому довіряти в цьому світі, тут є скверна, і вона може по всякому до тебе пройти. Тому-то я і погано вчинив що впустив ту дівчинку до себе в кімнату, хоча на рахунок цього я взагалі не впевнений, бо інакше б відчував тривогу, і розуміння того, що я зробив погано, чого я не відчував. На мою пропозицію поділитися усіма книжками він погодився начебто. Також він мене відвів до якоїсь будівлі де проходила робота. Там було багато людей, саме людей, нормальних. Те місце, дрч, виглядало однаково що берег на [о.в.]. Там я з ним попрощався, і перед тим як піти, запитав його ім'я. Він сказав, що ім'я в нього дуже дивакувате, але я наполягав. Тому він і сказав, його, я майже не запам'ятав його, але це було щось на кшталт Ломаненка Ламуа Ламуановича. Я, радий новому знайомству, пішов назад до своєї арендованої кімнати. Тепер про неї. Вона мала вигляд, схожий на [одну з кімнат в моєму будинку]. Була лиш трохи ширша за нього, але мала геть інший інтер'єр. Підлогові дошки були дуже старі, почорнілі і вищерблені, під правою стіною стояв камін, а під вікном стояв стіл. Більш не пам'ятаю нічого. Перед тим як потрапити в свою кімнату, але вже знаходячись в коридорі, який до речі, був значно кращим ніж сама кімната(можливо тільки моя кімната була поганою), я побачив ще одну дівчинку, але вже з фіолетовим коротким волоссям. Вона поводила себе надто фамільярно, і від неї відходило відчуття скверни, про яку казав Ламуа. Я злякався і вирішив зайти до себе в кімнату, але Скверна зайшла першою, і почала лазити по моїй кімнаті. Вона знайшла якусь маленьку пляшечку, яка стояла на камінові і, начебто, випила її. Я не знаю що далі сталося, але вона пішла геть. Потім я вийшов з кімнати і зустрів власницю, я про щось запитував в неї, і вона щось мені розповідала про життя, начебто, я питав її про скверну. Більш я не пам'ятаю нічого.
Писав відразу як прокинувся, аби не забути.
No.26
>>25Як зрозуміти, що писав кацап через перекладач дядька Гугла?
А ось так:
>Він, опинилося, також збирав книжки. No.27
>>26Ой, вумничко! Повага за уважність.
Діло у тому, що після
> приснилося як я потрапив в сюрреалістичний світя далі не читав. Так вийшло, що останнім часом я в сюрреалізмі живу. Можу навіть назвати точну дату - з 24.02.22. 26-го я пішов у воєхнком, косивши від армії перед цим 11 років. Сюр рідкісний і я хуййозна, як повертатися до нормального життя (якщо буду повертатися, звісно ж, але це мені навіть і не сниться).
No.28
>>27>Можу навіть назвати точну дату - з 24.02.22Нам тебе пожаліти чи шо, дівчинко?
No.29
>>27Я маю незадекларовану освіту психолога та психоаналітика.
Допомогти, як військовому?
No.30
>>29Не треба. Хай пре далі.
No.31
>>27>26-го я пішов у воєхнком, косивши від армії перед цим 11 років.Навіть не знаю, чи співчувати тобі, чи реготати з тебе, такого наївного дурника, що власноруч перетворив своє життя на сюрреалістичне жахіття. Певно маю змішані почуття.
Ти ж розумієш, навіть якщо ти виживеш, то по війні матимеш душу 100-річного старця, який надто багато лайна бачив у цьому житті. Це вже триста разів описано, наприклад, Ремарком, але ти видно не дуже вникав у такі важливі речі, що так легко піддався романтичному пориву.
No.32
>>31> власноруч перетворив своє життя на сюрреалістичне жахіттяЯкщо чесно, то не сильно воно й страшне. Тут не страх, тут охуївання зі всього навколо, а тому сюром і смердить. І до цього смороду ти з часом звикаєш і все моторошне й жахливе, незрозуміле - все це стає тобі зрозумілим. Дебільні накази - норм, пиздець комусь - все правильно. Чувак без щелепи бігає і намагається тобі щось пояснити (на адрепаліні) - заїбісь. Кишки в каску і періодично водою поливати, якщо живіт розпороло. Воєнна медицина, курва, не стільки рятує, скільки калічить нахуй. Точніше вона рятує, але потім хоч сам на себе руки накладай (якщо є). Страшно? Страшро буде потім. Колись. А на даний момент є "тут" і "зараз" і головне - не чекати другого прильоту, а бігти у сховище. Що мені сниться? Та коли-як, частіше рідний дім та домашня кухня. А потім я прокидаюся в пеклі. Колись, надіюся, буде з точністю до навпаки.