/v/ - Videogames

>>308
Titan Quest/ Ragnarok and GTA SA.

>>297
Хуїта.

>>298
Це шо?

>>291
Прямо серія? З серіями не сильно складалось. Мабуть, я така людина: коли щось пограв, то хочеться нового, а не варіацій того самого.

Малим шалено любив Might & Magic. Принаймні пройшов 2 гри з серії, 7 і 8, не по одному разу. Перша і улюблена 8, вона по суті має унікальний підхід до класів і багато інших оригінальних фішок. 7 більш стандартна, але теж топ. Грав 6 і багато, але вона величезна і забагована, закинув. Грав 9, але вона забагована, кинув через баги. Ранні ігри серії пробував, але надто застаріло, їм би не завадив ремастер, щоб відкрити для сучасної авдиторії.

Варто зазначити про ігри Парадоксів. Свого часу перейшов з Europa Universalis 3 на Europa Universalis 4, практично безболісно, хоча досі вважаю 4 дещо розпухлою. От з Victoria 2 на Victoria 3 не перейшов, остання це якийсь мікроменеджерський кал. Досі граю з задоволенням у двушку.

Про The Elder Scrolls знаю давно, ще з часів хайпу на Morrowind. І грав у 3 за релізу. Наче пограв пристойно, але особливо нічим не зачепила в потоці тодішніх цікавинок, закинув. Пробував грати і Oblivion, і Skyrim за релізу, але вони обидва глючили на моїх слабких компах. Oblivion зачепив, але з суперповільним фреймрейтом грати було неможливо. Потім я й закинув відеоігри. Повернувся тільки в 2020, і недавно спробував Daggerfall. Дуже зайшло, дуже сподобалось, пройшов. Оцей підхід, що воно радше fantasy life sim, ніж CRPG, вельми приглянувся. На цій хвилі пограв і 4, багато всього дослідив, лише пару міст лишилося незвіданими, але поки набридло, закинув.

Dark Souls. За релізу пропустив, це для мене відкриття 2020-их. Що тут сказати, бомба. Найкраще відкриття. Пройшов з превеликим задоволенням, ледве втримався, щоб не затягнутися в NG+. Згодом спробував Dark Souls 2, але не те, дропнув.

Final Fantasy. Теж моє відкриття 2020-их, доволі приємне. Пройшов 1-3, піксельні ремастери зі Стіму. Легкі й короткі іграшки, практично як мобільні, можу натискати одну кнопку і перемагати, поки мій розум розвантажується і розважається ненав'язливим дослідженням компактного відкритого світу. Зовсім нещодавно спробував 4 і трохи розчарувався. Те, що не можна з самого початку кастомізувати героя/героїв — це ще нехай. А от те, що в Post too long. Click here to view the full text.

>>290
Норм ігорів нема. Раніше тетріс був, тамагочі, вольфштайн 3д, дюк нюкем… А зараз роблять суцільну шаблонну хуйню для соєвих вилупків, шоб на нову нвідію тих розвести.

>>290
Мені подобається, коли роблять рімейки старих топових ігор. От Daggerfall Unity просто свято. Хоча до чого тут індустрія? Чувак роками клепав рімейк і доклепав.
Подобається тренд на сурвайвали і взагалі на додачу life sim елементів як колись всюди додавали RPG-елементи.

Не подобається woke agenda в нових іграх і взагалі нарочита пропаганда в художніх творах. Наче соцреалізм якийсь. Я таке навіть не пробую грати.
Не подобається тренд на спрощення. При цьому я не проти простого ґеймплею як от в JRPG, під різний настрій різне піде. Мені не подобається, коли ведуть за руку, та й аж настільки, що вирвати руку не можна.
Пов'язане з останнім, тренд на т.зв. "кіно", коли гравцеві лишаються критично мало контролю в грі, натомість закидають катсценами, діалогами, т.зв. калтентом. Я люблю створювати історії сам, а не щоб мені їх форсували.
Загалом, не люблю, коли з ігор роблять VN, з купою непотрібного наративу як сурогатом ґеймплею. Особливо на це страждають RPG.

Мені похуй, я з Хай Року.