СвічкаВ малій кімнаті стіни, наче руки,
тримають полохливу тишу в жмені.
Сіріють тіні просиво-зелені,
самітна свічка блимає зо скуки.
Шушукаютъ якісь далекі звуки.
А гнотик, в восковім їздець стремені,
свої маріння топить дивні, безіменні,
мов стеарин, блідим вогнем ошуки.
I тухне й знов палахкотить ясніше,
хоч все заснуло, хоч у сні все дише,
хоч палить власне тіло білосрібне,
Post too long. Click here to view the full text.