[ home / recent / all ] [ b / dis / pol ] [ a / c / e / fa / g / lgbt / m / mu / p / re / v / w / we ] [ rss / tor / i2p / meta / about ]

/b/ - Базгранина

Name
Email
Subject
Comment
File
Embed
Password (For file deletion.)
[Return] [Go to bottom] [Catalog]


File: 10.mp4 (1.1 MB, 360x360) ImgOps

 No.7977

Ностальгічні десяті.
В першу чергу запрошую тред тих для кого в 10ті проходили дитинство та юність.
Діліться контентом та розповідями.

 No.7978

Більше згадую з посмішкою про 2000-і, бо там
>проходили дитинство та юність
Нині переграю ігри з тих часів, наприклад.

10-і особливо нічим не запамʼяталися. На цей період припали напевно найскладніші часи в моєму житті, коли треба було вйобувати за копійки, шукати себе в жорстокому дорослому світі і під кінець декади врешті знайти. Цікаво, що я пропустив?

 No.7979

File: big_zhurnaly-shpil-2013_29….jpg (104.18 KB, 768x1024) ImgOps

В першу чергу згадаю журнали Шпіль. Ото тєма була, моїм першим був випуск 2013го про Metro: Last Light. З десяток випусків назбирав, купуючи їх коли доведеться, жалкую, що більше грошей на них не злив. Шкода було, коли питав про них в кіосках, а їх уже не випускали.

А QTV згадайте, о бля… Я міг його дивитись тільки в друга або коли їздив до баби маятись з городами. Ігронавти були для мене віддушиною.
Одна з найбільших трагедій для мене була коли я випадково дізнався, що в телику можна було налаштовувати канали. Але нажаль занадто пізно, бо до цього часу навіть вже парашний QTV нового дитячого формату закрився перетворившись на ОЦЕ та й я телевізор не дивився.
Прикиньте: рік за роком, приходячи після школи ставити фоном їбане МаляткоТВ, сраний Плюс-плюс, чекати Новий канал чи Тет в пошуках годноти і з безвиході крутити їбаного Лунтіка коли я в цей час міг давитись годнотою по QTV.
З іншого боку, якщо шукати плюси, то це мене стимулювало більше по ПК лазити, а не тупити за телевізором.

 No.7980

>>7978
Ностальгія по нульовим це вже давня тема, а по десятим як раз набирає оберти.
Для мене 2000ні теж сильною лампотою віддають, але то для мене мутні спогади, коли я був зовсім піздюк. Згадується як Старша сестра сиділа в Контакті й малювала графіті з поздоровленнями, як в куті монітора світився значок Аськи, як та ж Сестра збиралась на дискотеки і т.п. Класно з того часу старі фотки передивлятись зі свого архіву.

 No.7981

>>7980
>Класно з того часу старі фотки передивлятись зі свого архіву
Бля, а в мене ніхуя не збереглося з тих часів.

 No.7982

>>7981
Мєлочі жизні.
Це от я з дитинства дуже прив'язаний до різних пам'ятних речей, тож трусився над сімейним альбомом який ще батя створював. Навіть якісь дрібниці типу ярликів з під ігор свого дитинства чи лайняні скріни й фотки з першого смартфону зберігав. Ще зберіг файли сестри, а там тупо кладєзь хуйні типу тих самих графіті з ВК, фоток з дискотек нульових чи тогочасної попси.
Зараз простіше до цього всього ставлюсь, однак все одно бережу диск на якому це все збережено. Може як руки дотягнуться, то запощу щось по темі.
Під пивко класно переглядати все це діло й згадувати минуле.

 No.7983

File: ClipboardImage.png (472.65 KB, 570x428) ImgOps

>>7977
Я олдфаг, у 2010-их вже був дорослим. Втім деякі приємні речі запам'яталися:
- десь у 2010-ому в мене з'явився перший смартфон, це тепер я майже його не торкаюсь без потреби, а тоді це була нев'їбенна іграшка, комп'ютер з виходом в інтернет у кишені, технологічна революція!
- поч. 2010-их це кульмінація соціалочок, з'явився інстаграм; нині вони занепали, а тоді були центром двіжу для молоді особливо ВК, якщо йдеться про укр. молодь
- у 2010-их порно-ігри нарешті стали грабельними, а деякі навіть доволі глибокими, але ще не вихолощено-комерційними; був свідком розквіту і занепаду Альбедо спільнота дорослих ігор кСРСР
- я майже перестав на той час грати у відеоігри — за винятком глобалок Парадоксів; у 2013 проміняв ЕУ3 на ЕУ4 — нова серія виявилася винчиком десятиліття

 No.7984

File: 2007.png (266.57 KB, 770x570) ImgOps

>>7982
>Може як руки дотягнуться, то запощу щось по темі
Хотіти. Поверни мій 2007.

 No.7988

Трохи випив і як раз глянув деякий контент на диску. Пиздець, ніби ящик Пандори відкрив.
Дивився от фотки й відоси 18,19х років та часів початку пандемії. Ніби й всього 4 роки прошло: ігри та фільми тих часів для мене сприймаються як відносно свіжі, але коли думаю в масштабах свого життя, то пиздець. Там я випускник який ледь-ледь пити почав, з однокласниками тусуюсь, не їбу на яку спецуху в ВНЗ йти, брожу по рідному місту з другом довбойобом як я…
З одного боку здається, що зі школи я не сильно змінився, а з другого боку здається, що то взагалі інший чувак та інші люди п'ють дідовий самогон в хащах та думають як би скласти ЗНО.
Я залишився в тому ж самому місті, з тодішніми корешами майже перестав контактувати. Дохуя чого змінилось загалом. Окрім моєї цноти, звичайно ж. Ну і травку так і не спробував. Наче й такий же довбойоб, що бродить по тій же мухосрані й передивляється ті ж фільми, анімехи та відоси які дивився тоді, ті ж ігри перепроходжу, а наче й якогось досвіду наростив, різні речі переосмислив та обдумав по іншому.
Прикольний досвід загалом, отак трохи хильнувши поринути в минуле, а потім клац і опа: а я тут, у 24му році: в нас війна йде, ти до 4го курсу ВНЗ дожив який зараз пройобуєш, один з друзів та дід встигли померти і т.п. Таке собі включення в реальність.
Насправді це якось мотивуюче сприймається. Хочеться змінити обстановку, знайти нові знайомства і загалом рухатись далі по житухі.

 No.7989

File: 4.JPG (691.67 KB, 2048x1536) ImgOps

>>7984
Лови осьойво концерт КіШу з нульових на якому була моя сестра та ще трохи пікч

 No.7990

File: 3.JPG (636.62 KB, 2048x1536) ImgOps

>>7984
Взагалі на диску дохуя фоток з тих часів, але там в основному фотки де є обличчя сестри/знайомих чи фотки які більше чисто для мене мають цінність(тодішня обстановка в дворі, школі чи в мене в квартирі, застілля з родичами і т.п.)

Ось фотка місцевої дискотеки

 No.7991

File: 2.png (17.79 KB, 586x293) ImgOps

>>7984
Графіті 10го року з Ревасіком, ух бля…

 No.7992

File: 1.jpg (44.47 KB, 454x479) ImgOps

>>7984
Тогочасний дематоватор, релікт.

 No.7993

>>7989
>>7990
>>7991
>>7992
Ух ти, прикольні релікти, дякую, аноне.

 No.7994

>>7988
>Насправді це якось мотивуюче сприймається. Хочеться змінити обстановку, знайти нові знайомства і загалом рухатись далі по житухі.
Добре, що так. Ностальгія і має додавати сил жити на повну в теперішньому й будувати собі краще майбутнє. Оцей момент прогресу… між собою колишнім і теперішнім. Мене особисто теж дуже мотивує.

 No.7999

File: MV5BNjdkN2JmYWQtYzYzNS00OW….jpg (84.59 KB, 1200x1800) ImgOps

Ночую зараз в Києві. Гуляв по Контрактовій, Поштовій, пив Рево… Потім забрів до Зеленого Театру, люблю цю локацію.
Не місцевому як я здається, що Київ ніби великий, має кишіти людьми, але той же театр пустий був сьогодні. Був якийсь гівняний настрій, попивав наливку з П'яної вишні та звернув увагу, що на землі світяться два вогники, ніби слабі діоди на майже розрядженій батарейці.
Хоч було якось впадлу, але вирішив спуститись та перевірити, вже готуючись, що це виявляться якісь конфеті. А ніфіга, це світлячки були. Вперше в житті їх побачив, чому і був радий.
Подібні моменти ніхуйово скрашують життя, це щось схоже на міні-події в іграх які задумані лише для того щоб уважний гравець їх побачив. От гуляв собі з меланхолічним настроєм, забрів у залупу та випадково натрапив на таку прикольну дрібницю.

По відчуттям, як я описував про міні-події в іграх, то щось схоже було коли я виліз на димохідну трубу закинутої котельні в грозу. Ніби й не чекаєш нічого окрім прикольного краєвиду на висоті в шість-сім поверхів, але ото я здивувався коли на вістрі громовідводу побачив маленьку електричну дугу яка ледь чутно шуміла.
Прикиньте, щоб ви чисто з цікавості в Скайримі залізли на саму верхівку Глотки Світу та побачили там Кирку Нотча. Ото щось подібне по враженням.

Якщо ближче до теми треду, то сьогодні згадав Cry of Fear. Йшов до квартири де мав ночувати: все зачинено, людей нема, авто не їздять, їдла ніде купити, добре, що хоч цигарки є. Лише вітрини й вуличні ліхтарі світяться та теплим світлом сочаться вікна домівок.
Ніби в інший світ потрапив, саундтрек з гри так і напрошувався. В ній унікальна атмосфера як раз подібних пізніх походів додому: маман шле смс, щоб Саймон скоріш вертався, вулиці пусті, але не закинуті, видно що в квартирах людей горить світло, десь чутно як місто живе, хоча навколо ні душі.

 No.8000

File: ClipboardImage.png (468.68 KB, 604x453) ImgOps


 No.8001

File: ClipboardImage.png (907.68 KB, 1056x594) ImgOps


 No.8004

>>7999
>Прикиньте, щоб ви чисто з цікавості в Скайримі залізли на саму верхівку Глотки Світу та побачили там Кирку Нотча. Ото щось подібне по враженням.
Не грав толком. Коли ТЕС 3-5 виходили, у мене лише Моровінд норм працював на древньому компі, в нього і грав найбільше але все одно чогось не пройшов, набридло. Ні Обла, ні Скурім
не йшли без гальм. Тоді не пограв нормально, а тепер вже якось не чіпляє, коли пробую.

>>8000
Хех, тру-стайл!

 No.8005

File: .jpg (24.81 KB, 535x300) ImgOps


 No.8006

>>7999
>шле смс, щоб Саймон скоріш вертався
https://www.youtube.com/watch?v=tp1rjUAEqwk

 No.8014


 No.8166

File: Dziewczyna.png (748.94 KB, 768x768) ImgOps

>>7977
Вже за десятими ностальгують. Оце час біжить.

 No.8168

>>8166
Насправді й перед початком двадцятих почалась тема типу "поверніть мені мій 2к17й". Оці всі пальоні Венси, трешери, тодішні мемчики, ПокемонГоу, спінери, СЖВ хвиля і подібна хуйня.
Образ десятих якось встиг сформуватись ще не закінчившись. Цікаво, що з двадцятими буде.

 No.8169

>>8168
>Цікаво, що з двадцятими буде.
Смерть.

 No.8199

Хорошо пиздюкам 2010 гр, у них и камеры есть, и SSD, и облаки всякие. В моё время был только удроченный мафон с одной незанятой кассетой на час.

 No.8200

>>8199
>мафон
Це шо? Магнітофон?

 No.8204

>>8200
Так.

 No.8208

>>8199
У вас еще фотоаппараты были.

 No.8209

>>8208
С пленкой на 30 кадров, которую еще попробуй достань. А потом ещё прояви - а это целый ритуал, сильно напоминающий призыв сатаны.

Самим аппаратом тоже нужно было уметь пользоваться, автофокусировок никаких не было. Я так и не научился.

 No.8213

>>8209
Та ладно, хоч норм не злежану плівку і важко було дістати, сам ритуал був більш-менш відлагоджений, якшо не бути нубом, слухати досвідчених чувачків і не проїбатись в рецептурі.
А ше ортохроми можна було дістати і отримувати охуєнні фотки.
А ше хімреактиви можна було купити без мозгойоблі.
А ше були охуєнні металеві конструктори а не пластикове лєго-гівно для аутистів.
А ше матричні принтери друкували без розпізнавальних міток і друкарські машинки Юніс позволяли свинцеві літери на молоточках підрізати до невпізнаваності.
А ше трава була зеленіша і хуй колом стояв.

 No.8215

File: ClipboardImage.png (295.36 KB, 650x400) ImgOps

>>8213
>А ше були охуєнні металеві конструктори а не пластикове лєго-гівно для аутистів.
Така-то база. Я ще дитиною в 90-их застав залізні конструктори з гаєчками, малим годинами просиджував з ними.

 No.8216

>>8215
А за кнопочкою TURBO на системниках і 133/266 жалкуєш?
А за протирадіаційними кактусами?
Зізнавайся!

 No.8218

>>8216
>А за кнопочкою TURBO на системниках і 133/266 жалкуєш?
Хз, що це…
>А за протирадіаційними кактусами?
О, це от пам'ятаю.

 No.8224

>>8199
Моєму баті це не заважає ностальгувати по молодості. Особливо по студентським рокам.

>>8213
Так, той же батя розказував, що цифрові фото це заїбісь, але не те. Проявити плівку було цілим ритуалом, не те що клацнути і є готова фотка.

Для мене от, як для зумера, фото на плівку це хоч і круто дохуя, але запарно. Я в кінці десятих підсів на мильниці. Ніби це більш автентично ніж просто на мобілу знімати пам'ятні події.

 No.8228

>>8224
>цифрові фото це заїбісь, але не те
Твій предок правий, можеш йому вітання передати і випити за його здоров'я.

Тут кілька факторів.

З технічної точки зору, різні процеси, різні можливості.
Більше того, якшо порівнювати навіть старі КМОП-матриці з мильниць чи дзеркалок, з сучасними pinhole та купою пост-процессорів та покращувачів.
З сучасними фотіками добитись подібної деталізації, динамічного діапазону чи "хуйдожньості" майже неможливо.

З психологічної теж, бо "ритуал" був труднодоступнішим, а якшо затрачаєш зусилля, то більше емоцій вкладаєш та уваги приділяєш, більше ціниш. Стараєшся вкластися, бо в рулоні тільки 36 кадрів (но перші і останні хуйові). А іноді і результат кращий.
Зараз же мало хто вкладає в кадр стільки емоцій, ну клацнув ти кадр на ізічах - ну й хуй с тобою, навіть перед дівками не попонтуєшся. Ноль емоцій.

З точки зору знань цікавіше, бо було більше важелів впливу, процес розкривав "магію" і ти був ближче до коренів технологічного дерева - все, включно з плівкою можна було спробувати збацати хоть на кухні, так чисто ради понтів.
Сучасна дітвора зовсім то все сприймає за магію, котру їм спустили з небес всілякі Жопси, неповортка і до дідька залежна від ситуації та того, шо спустили.

Ну і унікальність - не кожен пересічний міг, не кожному вдавалося, тож то трохи гонор лоскотало і хуй моментально виростав на пару сантиметрів. Шоб норм фотокартку зробити, тре було постаратися.
Подібне було ше з Полароїдом - спрощення, легкодоступність, моментальний результат - і пшик в плані падіння якості та цінності. Ну а зараз фотки - то буденний, легкодоступний шлак.

TL;DR
Ну а так воно ясно. Ти певне теж будеш ностальгувати за тим, до чого психіка в яскравий період жизні зачепилась.
Правда, можливостей вклинитись в шось труднодоступне у вашого покоління набагато менше, як і унікальних ніш, молоді люди стали менш терпеливими і більш-залежними, зокрема від "результат вже й негайно", бо інакше, як ти вірно кажеш, "запарно".
Ну а якшо додати ше низьку кількість та якість знань і ілюзію доступності інформації, то трохи сумно.

 No.8240

>>8215
А мне этот конструктор не нравился. Даже удивился, когда узнал, что это, оказывается, культовая вещь и была почти у каждого. Лего меня, кстати, тоже не зацепили, но мне доставались китайские подделки, которые друг с другом хреново состыковывались.

>>8213
Ранние лазерные принтеры тоже без меток не работали.

>>8216
Лично я довольно поздно получил доступ к IBM PC, к тому времени кнопка TURBO в лучшем случае переключала циферки на циферблате системника, а в большинстве случаев не была вообще подключена.

Противорадиационные кактусы были гораздо полезнее для глаз, чем противорадиационные экраны.

>>8228
> З сучасними фотіками добитись подібної деталізації, динамічного діапазону чи "хуйдожньості" майже неможливо.
Их и не добивались. 99% фоток из домашних архивов - это размыленный портрет белых обоев на фоне тети Сраки Мухосрановны или Антона Сычёва в возрасте 0.00001 лет в позе "на паспорт". Свет не ставили в принципе (да и нечем было), вспышкой новогоднее застолье легко могли превратить в шабаш ведьм.

Но в целом согласен. Ценность этих фоток была на порядки выше современных инстаграмм-архивов. Их ставили в рамки, укладывали в фотоальбомы - тоже отдельный вид искусства.

 No.8241

>>7981
У меня лежит винт с бэкапом, сделанным где-то на рубеже 2000-2010, я все прокрастинирую его подключить.

 No.8242

>>8241
У мене в 2000-2010 навряд щось цікаве валялося якісь ігри, фільми, ну максимум фото з бухалівок. Але от доступи до старих акаунтів хотів би отримати і позгадувати. Сука, йобаний ukr.net не дає доступ до старих мил, хоча я паролі пам'ятаю. Вимагає підтвердження через телефон, як і ґуґл. Як же я ненавиджу сучасний інтернет їбаний.



[Return][Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]
[ home / recent / all ] [ b / dis / pol ] [ a / c / e / fa / g / lgbt / m / mu / p / re / v / w / we ] [ rss / tor / i2p / meta / about ]