>>18108Концепція «пікового Китаю» (Peak China) стверджує, що КНР уже досягла максимуму своєї могутності і тепер починає тривалий, незворотний спуск, який не дозволить їй випередити США та стати першою наддержавою світу.
Головними «якорями», які тягнуть Китай донизу, є саме демографія та вичерпання старої економічної моделі.
1. Демографічна катастрофа (Найшвидше старіння в історії)
Демографія — це доля, і у Китаю вона критична через наслідки політики «одна родина — одна дитина» (яку скасували занадто пізно):
• Скорочення населення: Населення Китаю вже офіційно зменшується та втрачає робочу силу. За прогнозами ООН, до кінця цього століття населення КНР може скоротитися майже вдвічі — з 1,4 мільярда до менш ніж 800 (а за деякими песимістичними оцінками — навіть 600) мільйонів.
• Старіння без багатства: Китай ризикує стати першою великою країною, яка постаріє раніше, ніж встигне розбагатіти. До 2040 року майже 30% китайців будуть пенсіонерами. На плечі одного працездатного громадянина ляже утримання кількох літніх людей, що зруйнує пенсійну систему та систему охорони здоров'я.
2. Економічний тупик
Стара китайська формула успіху («дешева робоча сила + масове будівництво та інфраструктура») повністю вичерпала себе:
• Колапс ринку нерухомості: Сектор нерухомості (Evergrande, Country Garden тощо), який забезпечував до 30% ВВП Китаю, перетворився на гігантську мильну бульбашку з містами-привидами та колосальними боргами місцевих урядів.
• Пастка середнього доходу: Зростання зарплат у Китаї зробило його виробництво дорожчим. Світові корпорації (Apple, Samsung тощо) вже активно переносять заводи до Індії, В'єтнаму, Мексики та Бангладеш, де робоча сила дешевша, а геополітичні ризики менші.
• Авторитарний затиск: Політика Сі Цзіньпіна, спрямована на посилення контролю компартії над приватним бізнесом, знищила внутрішній інноваційний дух. Спроби приборкати технологічних гігантів (як-от Alibaba чи Tencent) призвели до падіння довіри інвесторів та втечі китайських мільярдерів за кордон.