>>13935Чисто для ясності:
>Як захисний механізм психіки проєкція дозволяє людині вважати власні неприпустимі чи неприйнятні почуття, бажання, мотиви, ідеї тощо чужими і, як наслідок, не відчувати за них відповідальність. Коли щось засуджується в інших, часто саме це людина не приймає в собі самій, але не може визнати цього, не хоче зрозуміти того, що ці ж самі якості властиві і їй також.>Негативним наслідком такого захисту є бажання виправити зовнішній об'єкт, на який спроєктовано щось негативне, або взагалі позбутись його, щоб таким чином позбутись почуттів, які викликає цей об'єкт. Між іншим, зовнішній об'єкт може не мати нічого спільного з тим, що на нього спроєктовано. Спробую конкретикою з наочними прикладами, бо явно вигляда що трудно тобі дається. Одне з останніх твоїх тверджень:
>ти рвешся від ПєлєвінаМною, чи тобою висловлене? В незалежності від попередньо сказаного, характеристика "рвешся" для моїх іронічних простирадл… боюсь, надміру далека від реальності (див. нижче) навіть в якості художньої гіперболи. Так ось, це мої, чи твої проекції? Яке для них є підґрунтя окрім твого куцого фантазійно-епізодичного досвіду в рамках кількох повідомлень? То природньо, що ти вкотре витісняєш та втікаєш від свого занепокоєння на рахунок частих проекцій, та чи є сенс?
Ну чи оці, за задумом, дерогативно-принизливі:
>як сучка-нитакуся, якій популярність тисне й заважає насолоджуватисяПорівняй з моїми словами
>Заїжжено, втомлює швидко.Ну чи знайди приниження того вашого групового ідола у інших моїх повідомленнях.
Ех, чоловічку, не хотілось би мені знати, який стид ти там з себе витісняєш і якою сучкою тобі так стидно виявитись – не цікавить, ба навіть пілєвєнг з буддістами писали, шо "оценочниє суждєнія – єто очєнь плохо". Однак стиду рекомендую позбавитись, серед оточення ше й не таких дибілів знайдеш. Тож продовжу:
Post too long. Click here to view the full text.