>>9352Затягнула мене лиха водити КРАЗ. Все ж, сказав логіст, їдь з Харкова в Ужгород, щебінь русинам вези. Я ж йду до Киці, адміна Небоарду, кажу, поїхали щебінь везти разом. Коли під Полтавою приспічило по-маленьку. Кажу, Киця, ти класний мужик, візьми штурвал, бо логіст вовчара, сказав, щоб бігом везли та не зупинялися, бо русини без щебінки голодні сидять. Взяв Киця кермо та давай рулити. Я ж дістав пляшку, прутня туди впихнув і давай пісяти. Коли чую, що щось колесо стукотить. Дивлюся в бокове, а там на задньому колесі велосипед з кишками чиїмись навернувся. Кажу, Киця, ти задрав! Навіщо людей давиш? Ти ж мені всі колеса подряпаєш об їхні велосипеди. Сказав, щоб я не переймався, а воно само відпаде. Коли бачу - поліція їде. Я пляшку ту дістав та почав вже в неї по великому, а Киця почав рулити. Так нарулив, що половини щебінки вже не було, а пляшка моя по всьому салону розліталася. Ледь доїхали. А ще я люблю обмазуватись несвіжим контрабасом і секеляти. Кажний день я хожу через кордон з чорным мішком для контрабасу і збураю в нього весь контрабас кий бачу. На два повних мішка цілий день уходит. Йой, коли після фрасового дня я приходжу додому, іду в ванну, включаю гарячу воду…ммм і звалюю в неї свій скарб. І секеляю, уявляючи, шо мене поглинув єдиний організм контрабас. Муй взагалі здається, шо контрабас, вміє думать, в нього є свої сім'ї, міста, почуття. Не продавайте контрабас, краще візміт його до себе, говоріть з ним, ласкайте його….А вчора в ванній, мені приснився чудовий сон, як ніби я зайшов у ліс, а він перетворився в контрабас, грИби, дуби, смереки, все із контрабасу, навіть небо, навіть Орбан.