*****ОГЛЯД НА 21-РІЧНУ ДАР’Ю З ДАЙВИНЧИКА********
Побачивши анкету 21-річної Дар’ї на Дайвинчику, я ні секунди не вагався, аби поставити лайк, хоча і не розраховував на метч від особи з настільки світлим, янгольско цнотливим поглядом. А тому, ще декілька секунд переглянувши її фото, вийшов з додатку та продовжив читати працю Отто Вейнінгера «Стать та характер. Принципове дослідження». Однак не пройшло й години, як Дарина відповіла взаємністю! Близько 4-ох годин безперервного спілкування, хоча й суто в текстовому форматі, ще більше закріпили мене в симпатії до неї, а тому трішки згодом ми вже домовилися про зустріч. Місце для побачення обирала Дарина. Обумовлено було зустрітися біля мінори на Бабиному Яру, оскільки для Дарини це місце мало особливе значення – незважаючи на те, що вона часто вступала в конфлікт на грунті своїх феміністичних поглядів із членами своєї родини, ортодоксальними юдеями, страждання її народу їй були не чужі.
Зустріч. Після стандартного обміну люб'язностями між нами почалася розмова. Треба сказати, що спілкування це виявилося напрочуд легким і невимушеним, ніби ми були знайомі все життя. Я був вражений тією величезною кількістю спільних інтересів, що у нас відкрилася. На мій смак, це прекрасне створення всередині було ще красивішим, ніж зовні. Власне, одна із речей, що нам глибоко припадала до душі, а саме любов до різного роду закинутих будівель, й обумовила наше рішення відвідати недобудову лікарні на території меморіального комплексу.
Але ще більшим сюрпризом було її ставлення до моєї скромної особи. Я не міг знайти будь-якої адекватної причини для того трепету з яким вона вимовляла моє ім'я та того ніжного закоханого погляду, яким вона дивилася на мене.
Поступово, вона явно починала хилити до того, що було б непогано піти до неї додому. Я відчував її гаряче дихання, яке викликало в мене таке бажання. Я бачив вогонь у її очах…
"Всюди має бути порядок" - раптово промайнули в голові слова мого друга Вєталя Онищука.
Тому, я схопив її за обличчя обома руками, так сильно, що після цього мали залишитися синці. Обидва мої великі пальці повільно, але невблаганно вп'ялися в її очі, видавлюючи їх. Коли мої пальці увійшли всередину трохи глибше за п
Post too long. Click here to view the full text.